Психология Інститут історії України НАН України | Page 222

222 Святослав Юсов, Наталія Юсова
Прикметно, що М. Кордубі запланували статтю « Націоналістична концепція Київської Русі в працях М. Грушевського » 26.
Ймовірно, це завдання було знято у зв’ язку з « опалою » К. Гуслистого після виходу постанови ЦК КП( б) У від 29 серпня 1947 р. Утім він усе-ж представив рукопис у вищий партійний орган 27. У цій статті К. Гуслистий стверджує, що за часів Київської держави « східні слов’ яни становили єдиний руський народ ». Однак вчений уточнює: « процес створення цього народу не завершився через розвиток феодального роздрібнення, Батиєву навалу, через різні історичні умови в наступні століття( коло ХІV – ХV ст.) остаточно створюється великоруська, українська і білоруська народності » 28. Зауважимо, що К. Гуслистий посилається з цього питання на праці Б. Грекова, М. Державіна, В. Мавродіна і О. Удальцова.
В той же час( що цікаво порівняти в контексті нашої теми), у провідному ідеологічному часописі « Большевик » виступив зі статтею « Про історію українського народу » К. Литвин( про неї вже йшлося вище). Секретар КПУ( б) не поспішав поділяти концепцію давньоруської народності. Він, зокрема, називав спільними предками трьох народів— східних слов’ ян, не ідентифікуючи останніх як народ чи народність. Три сучасних східнослов’ янські народи почати формуватися, на його думку, після розпаду Київської держави « із єдиного коріння » 29. Втім, це « єдине коріння » в іншому місці своєї статті К. Литвин розшифровує, як « етнічну єдність Русі », єдність, що зберігалася і в часи феодальної роздробленості, коли також зберігалися економічні, політичні, церковні і культурні зв’ язки 30.
До етногенетичної тематики був підключений також співробітник відділу історії феодалізму Д. Мишко 31. Як значиться в індивідуальному звіті цього науковця за 1947 р., ним написано цього року дві популярні статті(« Київська Русь— колиска трьох братніх народів » та « Історична дружба російського, українського і білоруського народів »), які торкалися питання походження українського народу.
У другій половині 1940-х рр. « Проблема етногенезу cхідних cлов’ ян »( таке формулювання фігурує в дослідних планах і звітах) була однією із найважливіших серед дослідницьких тем ІА АН УРСР 32. Станом на кінець 1940-х рр. її назвали дещо інакше: « Походження cхідноcлов’ янських племен за археологічними даними ». У такому вигляді тема була включена до дослідницького розділу « Історичні передумови формування українського народу ». Керував науковим колективом з розробки цього напрямку академік АН УРСР, директор ІА П. Єфіменко 33. Проте, ще в 1948 р. « Проблема етногенезу cхідних cлов’ ян » розроблялася як окремий розділ дослідницької проблематики ІА( розробники В. Богусевич, М. Брайчевський, Є. Махно, І. Самойловський) 34. З нею також був пов’ язаний і інший розділ— « Основні питання історії і культури давньоруського населення »( розробники