Діяльність вчених-гуманітаріїв УРСР за ідеологічних умов другої половини 1940-х рр....
221
За рішенням вченої ради( але— згідно пропозиції К. Гуслистого) він мусив до травня 1946 р. підготувати наукову статтю під назвою « Походження українського народу », яку планувалося подати до редколегії « Вопросов истории » 14. З цим завданням він справився і це було відмічено( що прикметно!) секретарем ЦК КП( б) з ідеологічних питань К. Литвином: « В Інституті історії підготовлена до друку із запланованих в 1946 р. тільки одна робота— « Про походження українського народу »» 15. Доповідь К. Гуслистого з аналогічною назвою була включена до програми виїзної сесії ВСН АН УРСР, що мала відбутися у травні 1946 р. у Львові 16( чи виступав він на сесії, чи ні— наразі не відомо).
Приблизно в однаковий хронологічний проміжок із засіданням вченої ради К. Гуслистий запланував виголосити на відділі таку ж доповідь 17, а в ІІ-му півріччі 1946 р. виступити з рядом науково-популярних лекцій( у м. Києві) на теми: « Походження українського народу » та « Київська держава » 18. У вересні 1946 р. на шпальтах газети « Радянська Україна » була навіть опублікована його популярна стаття, де в контексті висвітлення походження трьох східнослов’ янських народностей була, зокрема, подана одна з перших спроб популяризації концепції про давньоруську народність( у К. Гуслистого термінологічне звучання було таким: « древнєруський народ часів Київської Русі ») 19.
На наступний рік стаття « Походження українського народу » мала бути, у відповідності до наміченого планування, розширена до 3-х авторських аркушів і на липень місяць її намічалося здати до друку як брошуру 20. У цьому ж році К. Гуслистий намірявся виступити з доповіддю на тему « До питання про походження українського народу » на виїзній сесії вже відділу філософії АН СРСР, яка мала відбутися в Києві 21. На сесії планувалося заслухати, а потім обговорити три доповіді про походження, окрім українського, іще двох інших східнослов’ янських народів 22. Принагідно зауважимо, що провести подібну сесію( йшлося про спільну сесію трьох Академій наук східнослов’ янських республік) пропонували співробітники ІІУ Ф. Лось і М. Рубач, виступаючи на одному із засідань вченої ради у вересні 1946 р. Підготовка до сесії рішенням вченої ради покладалася на відділ історії феодалізму ІІУ 23. Необхідність обговорення складних питань походження східнослов’ янських народів мотивувалося необхідністю скорішого вирішення цих питань з метою представлення в новому « Короткому курсі історії України », створення якого вимагало партійне керівництво УРСР у зв’ язку з необхідністю якнайшвидшого переборенням впливу школи М. Грушевського 24.
У зв’ язку з активізацією критики школи М. Грушевського до травня 1947 р. К. Гуслистий мав підготувати до збірника « Проти буржуазнонаціоналістичної концепції Грушевського », як планове завдання, статтю « Критика буржуазно-націоналістичної концепції Грушевського про походження українського народу »( інша назва— « Критика націоналістичних поглядів М. Грушевського на походження українського народу ») 25.