Експортні поставки Української РСР у другій половині 1960-х— першій половині 1980-х років...
199
Повсякденне життя з його хронічним дефіцитом та неякісними товарами змушувало закуповувати за кордоном не лише продукцію, що підходила під цю вимогу. Реалії життя свідчили про закупівлю найширшого переліку імпортних товарів: від обладнання та автомобілів до розкішних предметів інтер’ єру та племінної худоби. За кордоном купувалися санітарно-технічні вироби, мікроавтобуси, меблі та багато іншого, аналоги яких у Радянському Союзі переважно виробляли. Кращу якість демонстрували посадковий матеріал для квіткових і декоративних культур, швейцарські медичні прилади, чехословацькі та східнонімецькі музичні інструменти. В країні не було альтернативи англійським копіювальним апаратам.
Краща якість іноземних товарів спокушувала керівників підприємств та заводів використовувати отриману валюту не за прямим призначенням. Придбані за кордоном товари використовувалися для обслуговування регіональних високопосадовців, як це було у системі Держкомнафтопродуктів УРСР, Мінчормету і Мінхарчопрому УРСР, де із закуплених у 1980 р. за валюту 67 мікроавтобусів « Ніссан » та 26 легковиків « Жук » більшість слугували для роз’ їздів керівних працівників допоміжних структурних підрозділів підприємств, обслуговування баз відпочинку, доставки кореспонденції. На Ждановському металургійному заводі ім. Ілліча із заробленої за 1980 р. і І квартал 1981 р. валюти лише 20 % було спрямовано на закупівлю машин і обладнання для основного виробництва, решта— витрачена на речі, які до виробництва мали опосередкований стосунок 10.
Іншою характерною рисою, що випливала з безгосподарності, стало неефективне використання імпортного обладнання, технологій. 5 червня 1976 р. у газеті « Известия » був опублікований фейлетон, в якому йшлося про закупівлю на міжнародній виставці у Москві імпортного обладнання для харчової промисловості РСФСР, яке, однак, навіть через 7 років не стало до ладу через вирваність закупленого з технологічної лінії та відсутність вітчизняних витратних матеріалів 11. Незабаром послідували постанова ЦК КПРС та її український аналог, що викривали безгосподарність та марнотратство при валютних закупівлях і використанні імпортного обладнання.
Проведена ЦК КПУ перевірка констатувала наявність майже в усіх галузях промисловості УРСР позитивних прикладів використання імпортного обладнання. Водночас не замовчувалися і факти, подібні викладеним у фейлетоні. Наприклад, три роки без застосування лежали на Лубенській ковдро-войлочній фабриці західнонімецькі агрегати для виробництва войлока вартістю 511 тис. руб. Американський компресор вартістю 1,3 млн. рублів не працював на Долинській компресорній станції через відсутність спеціальних вставок, що не вироблялися на вітчизняних заводах. Не використовувалося зовсім або використовувалося неефективно імпортне обладнання на Вінницькому насіннєвому та Барському консервному