164 Мирослава Смольніцька
«… в боротьбі за післявоєнне піднесення сільського господарства », «… в боротьбі за укріплення колгоспного ладу », «… в боротьбі за організаційно-господарське укріплення колгоспів », у промисловості «... в боротьбі за виконання п’ ятирічки в чотири роки », «… в боротьбі за новий економічний і культурний розквіт нашої соціалістичної Батьківщини » 3.
При цьому не залишалися поза увагою й питання особистого життя та «[ м ] оральний образ радянської жінки ». Держава, потребуючи жіночої віддачі, систематично підкреслювала існування рівних прав чоловіків і жінок, закріплених у радянському законодавстві. Це питання цілеспрямовано підкріплювалося циклом лекцій, в яких висвітлювалося «[ п ] іклування партії Леніна— Сталіна і радянської держави про політичне виховання і культурне зростання радянської жінки », «[ с ] талінське піклування про жінок-матерів і про дітей », робилося протиставлення на становищі жінок у країнах соцтабору і в капіталістичних країнах 4.
Шляхом активної і планомірної пропагандистської роботи через засоби масової інформації, широко розповсюджену агітацію на зборах як в межах невеликих груп на підприємствах і організаціях, так і під час численних масових зібрань активістів різних галузей господарства відбувалося формування дієвого жіночого активу, який провадив величезну роботу і залучав у цей процес інших менш активних жінок.
Проаналізувавши численні пропагандистські видання російська дослідниця С. Айвазова відмітила, що з радянської свідомості повністю зникло уявлення про те, що жінка може і не працювати у суспільному виробництві 5.
Цей та інші висновки російських науковців 6 щодо гендерних взаємовідносин в радянському суспільстві є цілком правомірними і для дійсності УРСР. Згідно ними, у радянський час юридично жінка отримала повну рівноправність. Разом з тим офіційна ідеологія рівноправності маскувала фактичну дискримінацію жінок у всіх сферах життя. Негласно існував своєрідний гендерний контракт, санкціонований державою, т. зв. « контракт працюючої матері »: жінка формально має з чоловіком рівні права, отримує будь-яку освіту, може працювати на будь-якій посаді— але при цьому сім’ я не перестає бути основою її діяльності. Держава немовби відмовлялася регулювати приватне життя людей, але насправді вона мовчазно підтримувала точку зору, що побут і сім’ я— особиста справа кожної жінки, в якій вона може розраховувати тільки на власні сили. Для характеристики наведених гендерних відносин, коли жінці відводилися дві ролі— працівниці і матері, стали використовувати термін « контракт працюючої матері ».
Напрацювання українських науковців 7 у сфері тендерної історії поряд з теоретичними розробками, включають у т. ч. практичні дослідження, а саме— запис інтерв’ ю за допомогою методів усної історії. Це однозначно