Психология Інститут історії України НАН України | Page 163

Жінка в радянському суспільстві: офіційний образ і реальна практика
163
кількість жінок серед депутатів Верховних Рад СРСР і УРСР, орденоносців, Героїв Соціалістичної Праці, лауреатів Сталінських премій, матерівгероїнь 1.
У періодичній пресі також постійно публікувалися повідомлення про досягнення жінок як на державному рівні, так і на місцевому. На допомогу лекторам і агітаторам розроблялася тематика лекцій, доповідей і бесід, рекомендованих для прочитання в жіночій аудиторії. Тематика цих бесід якнайкраще ілюструє запити і плани держави у процесі формування суспільної думки, а також показує пропоновані радянським жінкам соціально схвальні рольові моделі, образ думок, ставлення до дійсності.
Таким чином лекційна пропаганда мала укорінити у свідомості громадян, що «[ п ] артія Леніна – Сталіна— організатор і натхненник перемог радянського народу », В. І. Ленін— «[ в ] еликий вождь і учитель трудящих », а Й. В. Сталін— «[ г ] еніальний продовжувач справ Маркса – Енгельса – Леніна— великий вождь народів ». Основа радянського ладу— соціалістична власність, в суспільстві вітаються переваги колективного господарства перед індивідуальним. Особливо підкреслювалася «[ р ] оль соціалістичного змагання у виконанні завдань післявоєнного п’ ятирічного плану ». Селяни мали засвоїти, що «[ c ] татут сільськогосподарської артілі— основний закон колгоспного життя », і зрозуміти особливості «[ п ] оєднання особистих інтересів колгоспників з громадськими інтересами колгоспів ». Велика увага приділялася формуванню патріотизму в першу чергу за рахунок емоційного піднесення населення в зв’ язку з перемогою СРСР у Другій світовій війні. Раз у раз громадяни отримували чергові блоки інформації і нагадування, про «[ д ] жерело сили і могутності СРСР », про «[ м ] оральний образ радянської людини », про «[ р ] адянський патріотизм і національну гордість радянських людей », про необхідність «[ в ] иховання радянського патріотизму в школі і в сім’ ї ». Не обходилося і без протиставлення одних членів суспільства іншим— «[ у ] країнсько-буржуазні націоналісти— найзапекліші вороги українського народу » 2.
Оскільки розглядувана тематика бесід розраховувалася насамперед для жіночої аудиторії, в двох третинах пропонованих тем головними дійовими особами в тих чи інших іпостасях виступали жінки. Насамперед, визначалася роль жінок у будівництві соціалістичного суспільства, наголошувалося, що жінка в СРСР «… рівноправний громадянин соціалістичного суспільства », «… велика сила радянського суспільства ». Неодноразово підкреслювалася « Роль жінки в колгоспному будівництві », в «… державному управлінні », звеличувалася звитяжність «[ ж ] інок-колгоспниць— Героїнь Соціалістичної Праці »; окреслювалися ключові ролі і завдання жінок: «… у виконанні нової сталінської п’ ятирічки », «… у боротьбі за новий економічний і культурний розквіт нашої соціалістичної батьківщини »,