158 Олег Бажан
Біла Церква. ХХ районна партійна конференція. Я присутній і виступаю на ній. Мабуть увесь такий стиль нашої роботи, що потрібно прикрасити, показати « ріст ». А як цей ріст задовольняє країну, народ— це вже інша справа, інше питання. Ось і мої тези виступу не відрізняються від загального тону, хоч у душі інше: « 1959 рік був гарним роком, промисловість працювала добре »( хоч це далеко не так— тракторів, автомашин, гуми, запасних частин, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, мінеральних добрив і будівельних матеріалів явно не вистачає)… Значно просунулась вперед наука і техніка. Наводжу на підтвердження цього запуск штучних супутників.( Але кого ці « супутники » цікавлять, коли в колгоспах немає заліза для ремонту найпростішого сільгоспінвентаря; запасними частинами трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини забезпечуються на 40 – 50 %). Директиви такі, щоб семирічку виконати за 6 років. Спершу п’ ятирічку зробили семирічкою, а тепер ставили завдання— семирічку за 6 літ. Нікому ця неймовірна плутанина не потрібна. Народ до цього у більшості ставиться скептично » 7.
Потайки піддавав себе критиці П. Шелест і за участь « господарськополітичному ажіотажі » навколо успіхів Рязанської області щодо виробництва м’ яса( протягом 1959 р. в області збільшено виробництво в 3,8 рази, а заготівлі в 3 рази). Віддаючи собі звіт, що « рязанський досвід » це чистої води окозамилювання та авантюра, П. Шелест змушений вдатися до подібних методів у Київській області. У лютому 1960 р. за згодою з першим секретарем ЦК КПУ М. Підгорним майданчиком для експерименту П. Шелест обрав колгосп « Червоний хлібороб »( с. Червоне Обухівського району), який за короткий термін часу мав забезпечити 300 центнерів м’ яса на 100 гектарів. Заради досягнення небачених показників у м’ ясозаготівлі партійне керівництво області дало згоду на виділення колгоспу 300 тисяч карбованців кредиту на закупівлю 1200 голів великої рогатої худоби, 500 свиней та зобов’ язувалось надати « послідовникам рязанців » 100 тонн концентрованих кормів та 50 тонн сухого жому.
Попри швидке насичення навесні 1960 року магазинів та ринків міст області свининою та яловичиною( шляхом інтенсивного вирізання поголів’ я великої рогатої худоби та свиней) продовольче постачання жителів Київщини залишалось на низькому рівні. Поліпшити ситуацію в сільському господарстві П. Шелест прагнув шляхом посилення дисципліни, покращення загальної культури землеробства та нарощування виробничих потужностей підприємств з переробки сільгосппродукції. На особистому контролі П. Шелеста перебували питання добудови Київського м’ ясокомбінату та спорудження в 1961 році за вказівкою М. Хрущова Яготинської птахофабрики 8.
Віддаючи левову частку свого часу проблемам сільського господарства П. Шелест не полишав цікавитись станом справ у столиці України.