Петро Шелест: штрихи політичного портрета
159
Наприкінці 1950— на початку 1960-х років перший секретар обкому опікувався питаннями будівництва Київської ГЕС. Неодноразово брав участь у засіданнях архітектурного управління Києва, на яких розглядалися питання реконструкції центральних вулиць столиці, спорудження кіноконцертного залу на 4000 місць( згодом набуде назви палац « Україна »). У часи перебування П. Шелеста на чолі Київської області у січні 1958 р. в обласному центрі було відкрито перший в СРСР панорамний кінотеатр « Дніпро » з глядацькою залою на 540 місць. На початку листопада 1960 року у столиці України введено в дію метрополітен довжиною 5,2 км( попри великий спротив П. Шелест підтримав пропозицію будівельників перетворити міст через Дніпро для метрополітену у об’ єднану магістраль— для метро та автомобільного транспорту), а в грудні того ж року відкрито найбільший в республіці Палац спорту.
У загальному обсязі роботи на посту першого секретаря Київського обкому КПУ П. Шелесту, крім вирішення господарчих проблем, ставилось в обов’ язок займатись впровадженням у життя ідеологічних постулатів КПРС. Так, наприкінці 1950-х років П. Шелест в якості керівника обласної партійної організації долучився до набираючої обертів антирелігійної кампанії в країні. Новий наступ на церкву передбачав заходи, спрямовані на ліквідацію монастирів, які розглядалися вищим політичним керівництвом СРСР як « розплідники мракобісся », здатні підживлювати релігійні пережитки. Затверджений Радою міністрів СРСР план поетапного закриття монастирів передбачав за два-три роки скоротити їх до мінімальної кількості. Як пряме керівництво до дій сприйняла рішення союзного уряду Рада міністрів УРСР, ухваливши 17 липня 1958 року постанову про ліквідацію в 1959 р. восьми монастирів з сорока наявних в республіці.
Виконуючи постанови ЦК КПРС і ЦК КПУ з питань науково-атеїстичної пропаганди, 1 грудня 1960 року П. Шелест звернувся з листом на адресу першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного з проханням санкціонувати проведення відповідних заходів по дальшому обмеженню сфери діяльності монастирів, розташованих в м. Києві: « 1. Враховуючи пропозиції громадськості про охорону історичних пам’ ятників Лаври від руйнування є можливість закрити ближні печери, які є складовою частиною чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври. Після закриття цих печер монастир втратить своє значення і перетвориться в невелику приходську церкву. 2. Доцільно також здійснити обмеження діяльності Флоровського жіночого монастиря, де проживає 295 монахинь. З цією метою потрібно певну кількість монахинь пересилити на вільні місця в жіночих монастирях, розташованих в інших областях, а решту— віком д 35 років— залучити до суспільно-корисної праці. Проведення цих заходів, поряд з повсякденною атеїстично-виховною роботою серед населення, дозволить найближчим часом повністю ліквідувати