146 Оксана Булгакова
Мета даної статті— на прикладі істориків об’ єктивно і комплексно відтворити кількісно-якісні характеристики складу науково-педагогічної інтелігенції періоду « відлиги ».
Прихід до влади М. С. Хрущова ознаменував початок нового етапу в історії СРСР, що дістав назву « відлиги ». Відлига позначилася лібералізацією суспільного життя, в якій велику роль відіграв ХХ з’ їзд КПРС. Саме він став тим передвісником, що був покликаний докорінно змінити життя країни та суспільства, пробудити його та звільнити від ілюзій. ХХ з’ їзд КПРС, що сказав уголос правду про багато з того, про що усі здогадувалися, не стільки дав нашому суспільству відповіді, скільки поставив перед ним нові запитання— і в цьому його історичне значення 2.
Промова на з’ їзді М. Хрущова « Про подолання культу особи та його наслідків » стала поштовхом для перегляду цінностей, які раніше вважалися догмами. Зокрема, ця доповідь підривала монопольне володарювання сталінських поглядів в науці, руйнувала міф про нього як великого вченого: енциклопедиста, історика, філософа, економіста, лінгвіста 3. Як згадує професор Харківського університету Іван Рибалка, дізнавшись про доповідь М. Хрущова на ХХ з’ їзді КПРС літні люди плакали, адже з розвінчанням Сталіна зникали основи, підвалини їх життя, відчувався злам, обвал у свідомості 4.
Серед позитивних тенденцій, що спостерігалися після ХХ з’ їзду КПРС слід відмітити пожвавлення науково-видавничої діяльності осередків історичної науки— Інституту історії АН УРСР та кафедри історії України Київського університету. Значно зросла при цьому кількість історичних досліджень 5.
Доба « відлиги » позначилася змінами в суспільно-політичному житті країни. Наукова інтелігенція чи не найперша в цей час відчула на собі ті процеси лібералізації суспільного життя, що охопили країну. Кількісноякісні показники науково-педагогічної інтелігенції напряму впливають на якість підготовки студентства. Так, у 1953 р. в Інституті історії АН УРСР працював 51 науковий співробітник. З них— 35 осіб складали старші наукові співробітники, 16— молодші наукові співробітники. Якісна характеристика складу науковців така— 2 доктори наук та 34 кандидати наук 6.
У цей час спостерігалася нестача науковців зі ступенем доктора наук. Питання підготовки докторів історичних наук було гострим не лише для Академії наук, а й для всієї країни. Так, якщо в 1953 р. всього по УРСР дисертації на ступінь кандидата історичних наук захистили 113 чоловік, то на ступінь доктора історичних наук лише 2 особи, в т. ч. на Академію наук припадає 26 кандидатів і 2 згаданих доктори історичних наук 7.