Релігійний досвід в житті віруючих України( середина 1940-х— середина 1980-х років)
133
психологічний фактор спонукав до глибоких містичних переживань окремих людей, яких можна назвати « містиками від природи ». Однак він, у свою чергу, зазнавав соціального впливу: християни переживали містичні почуття, співзвучні християнському віровченню, буддисти— буддійському тощо.
Окремі відмінності в релігійному досвіді серед членів різних релігійних течій могли спонукати до поширення думки про вибраність, винятковість цих віруючих. Зокрема, вміння « говорити іншомовами » сприяло утвердженню серед п’ ятидесятників думки, що вони єдині, хто справді має зв’ язок із Богом, а віруючих інших течій такими не вважали 49. Це стосується і представників інших конфесій, які надавали виняткової ваги відмінностям своєї.
Міркуючи про релігійний досвід, не можна залишити поза увагою кількість осіб, які його мали. Щодо України 1940 – 1980-х років ми не маємо конкретних даних, однак можемо спробувати відтворити їх, аналізуючи результати, отримані під час опитувань в інших країнах, зокрема у США та Великобританії. Так трансперсональний досвід, згідно із різними опитуваннями, бодай колись переживали не менше кількох десятків відсотків опитуваних. Чинниками цих переживань найчастіше могли бути молитви, музика. Найрідше або, можливо, найнесподіваніше— фізична близькість і пологи 50. Зрозуміло, що така велика частка стосувалася усіх різновидів переживань трансперсонального досвіду; на релігійний досвід припадала лише її частина. В більш секуляризованій Україні ця частка була меншою, але навряд чи нижчою, ніж у 2 – 3 рази.
Переживання релігійного досвіду мало різні якісні параметри. Найвищою його формою був містичний. Американський релігієзнавець Дж. Хік зауважував, що слід відрізняти релігійні переживання, яких люди зазнають у повсякденному житті, і внутрішній релігійний досвід. Останній переживає порівняно небагато людей. Водночас він пов’ язаний із релігійними конструкціями окремих віруючих 51. Внутрішній релігійний досвід мав свої відмінності в різних релігійних традиціях. Хік зазначає, що єврейські пророки на основі власного релігійного досвіду вважали, ніби Бог перебуває у специфічних договірних взаєминах із народом Ізраїлю; християнські містики на основі своїх форм релігійного досвіду, відмінних від інших, вважали Бога таким, що існує в трьох особах, хоча є єдиним; індійські містики божественну реальність бачили як позаособового Брахмана 52.
Ньютон Мелоні вважав, що містичний досвід відрізняється від інших переживань як у якісному, так і в кількісному аспектах. Якісно тому, що спілкування із божественним— унікальне, а кількісно— що величезна інтенсивність переживань 53. Одночасно ми не можемо говорити про містичні стани як про щось конкретне, бо містичні практики провокують різні стани, « починаючи від медитативних( спокійно-споглядальних.— Б. П.) до екстатичних » 54( часто афективних.— Б. П.).