Реакція студентської молоді на викриття культу особи Сталіна
111
Стінгазети тимчасово стали органами студентського вільнодумства. Іноді їх зміст виходив за межі задекларованого владою « правильного розуміння » значення закритого листа ЦК. Таких активістів одразу було « профілактовано » та « знешкоджено ». Поодинокі приклади такої рефлексії свідчили, що зерно, хоч і « скупої, здебільшого перекрученої правди » знайшло благодатний ґрунт у свідомості мислячого студентства і змусило критичніше оцінювати дійсність та інформацію, яка надходила з офіційних джерел, а також, хоч і на рівні інституту, відстоювати власні інтереси.
Під впливом « вітру перемін », навіяних ХХ з’ їздом, у кінці 1957 р. студент-журналіст 4-го курсу Б. Мар’ ян на факультетських комсомольських зборах почав виступати з критикою комсомольського бюро, висував пропозиції стосовно свободи друку стінної газети, закликав боротися з деканатом, домагатися вільного відвідування лекцій 55. Така активність студента насторожила партійну та комсомольську організацію навчального закладу, тому його було викликано на « профілактичну » бесіду до секретаря парткому інституту І. М. Карнаухова. Щоб пояснити свою поведінку Б. Мар’ ян на зустріч з представником парторганізації приніс таку собі « Програму-мінімум », до якої увійшли 27 цілком демократичних позицій; після певного редагування її планувалося надіслати до ЦК КПРС. Пункти програми загалом відповідали Конституції УРСР 1937 р., проте окремі з них суперечили самій природі тоталітарної системи: зміцнити суверенітет республік; ввести право на свободу слова для преси; ліквідувати привілеї членів КПРС; дозволити вільний в’ їзд та виїзд із країни; реорганізувати комсомол; відмінити цензуру; оприлюднити секретні матеріали і документи незрозумілих судових процесів; забезпечити студентів стипендією у розмірі середнього прожиткового рівня, житлом; надати право вільного відвідування лекцій та ін. 56. Ці положення знайшли підтримку у трьох його найближчих друзів. Програма стала приводом для обговорення персональної справи Б. Мар’ яна на комсомольських зборах 4 курсу факультету журналістики. Хлопця було названо « класовим ворогом », « гнилою людиною » тощо, а створену ним програму— « маренням божевільного » тощо. На пропозицію виключити Мар’ яна з комсомолу його товаришоднодумець В. Дамаскін заявив, що якщо відраховувати Мар’ яна, то потрібно відрахувати й 90 % інших студентів факультету. Така репліка була не випадковою, очевидно думки « опального студента » поділяла значна частина молоді цього факультету. У даному випадку спрацьовував звичайний механізм « подвійної моралі »: студентство побоялося підтримати Б. Мар’ яна— страх за своє майбутнє виявився сильнішим. Всі присутні без винятку проголосували за виключення Б. Мар’ яна з комсомолу, згодом наказом ректора його було відраховано з інституту, а справу направлено на розгляд КДБ.