110 Наталія Хоменко
На радіотехнічному факультеті Київського університету другокурсник Зуєв запропонував провести анкетування з політичних питань, але комсомольське бюро заборонило подібні дії. Цю ідею підтримав лише студент Соломко, який і склав анкету з питаннями, що, на його думку, найбільше цікавили молодь: як ставиться студентство до політики СРСР в Югославії, до принципу висунення на виборах у Польщі більшої кількості кандидатів, ніж потрібно; до сучасного стану комсомолу; до багатопартійності у Китаї та Польщі; до глушіння іноземних радіостанцій; до співіснування двох систем; до вільного відвідування лекцій тощо. У результаті студента Соломка теж було виключено з навчального закладу 50.
ХХ з’ їзд дозволив молоді озвучити різноманітні наболілі проблеми, функції речника спробувала виконувати студентська стінгазета, однак така демократія закінчувалась ледве розпочавшись. Зокрема, у грудні 1956 р. гумористичний додаток до газети « Лінотип »( ініціатором та співавтором якої був студент Б. Мар’ ян, про якого мова піде нижче) факультету журналістики Київського університету закликав звільнити стінгазету від адміністрування, боротися із деканатом за зміни навчальних планів тощо 51. Його було заборонено.
Завідуючий відділом науки та культури ЦК КПУ С. Комаренко повідомляв секретаря ЦК КПУ О. Кириченка, що в січні 1957 р. студенти ІІ-го курсу механічного факультету КПІ( В. Михайленко та ін.) вивісили стінгазету « Кувалда ». « Тепер, після ХХ з’ їзду, ми знаємо, як глибоко неправильно можуть вести себе керівні органи як ВЛКСМ, так і КПРС, і ми піддаємося на грубий, але явно неправильний натиск з боку членів партії.... До речі, про нашу парторганізацію. Ні, про неї нема чого сказати, адже в нашій країні не прийнято погано говорити про нашу партію.... Ну, що ж товаришіпарторганізація,... не називайте нас контрою за те, що хочемо виконувати рішення вашого ж партійного з’ їзду » 52. Автори газети стали на захист студента 5-го курсу гірничого факультету, якого за критичні зауваження на адресу ЛКСМУ було виключено із комсомолу та йшлося про відрахування його з інституту. Цей факт розслідували органи КДБ. Під час розмови із керівництвом комсомолу студент Михайленко не зрікся своїх переконань, свої вчинки виправдовував, посилаючись на висновки рішень ХХ з’ їзду 53.
Подібні факти, однак, не настільки радикальні, спостерігалися і в середовищі студентів-фізиків Дніпропетровського університету. У стінгазеті « Супутник » 1957 р. замість стандартного заклику до всіх пролетарів об’ єднуватися, студенти вмістили лозунг « Хай квітнуть всі квіти ». Основний зміст газети зводився до думки, що кожен має право на власні погляди. Через день газету зняли. Молодь почала вимагати пояснення, проте вагомих аргументів щодо зняття газети не знайшлося, їм лише пояснили, що у газеті « віяло песимізмом у наш щасливий час » 54.