108 Наталія Хоменко
Викладач Бондарєв розгублено відповів: « Хто вам сказав, що автомашина типу“ Москвич” коштує в Чехословаччині 3 тис. руб.? Звідки Ви взяли? Від кого чули? Наслухалися Бі-бі-сі і базікаєте?» 42. Інтерес студента вивів викладача із рівноваги.
У довідці заступника заввідділу пропаганди та агітації ЦК ЛКСМ України М. Пєтухова йшлося про те, що студентство Київського університету в кінці лекцій з цієї тематики запитань лектору взагалі не ставило, таку обставину він пояснював побоюванням молоді « аби її ні в чому не звинуватили ». За його спостереженнями, обговорення тез ХХ з’ їзду активно відбувалося у коридорах університету 43. Здебільшого студенти вели розмови про нормалізацію відносин з Югославією, встановлення дипломатичних зв’ язків із ФРН, зарубіжні візити М. Хрущова та М. Булганіна, утворення організації Варшавського договору, скорочення армії, питання освіти і становища у сільському господарстві, однак критикувати політику КПРС або уряду вони не наважувалися 44.
Жваве обговорення в суспільстві питань політичного характеру, пов’ язаних з « культом особи », не позбавило молодь інтересу до буденних проблем економічного життя. Архівні матеріали свідчать, що розвінчання культу для них не було проблемою номер один: їх більше турбували соціально-економічні негаразди, адже фінансово-побутове становище більшості бажало кращого. В середовищі студентства точилися розмови про дефіцит деяких продуктів харчування та промислових товарів, про гостроту житлової проблеми 45, виникали запитання: « Чому піднялися ціни на м’ ясо та вовну?»; « Чому вже два роки не було зниження цін?» 46( зниження цін на окремі продукти харчування припинилося практично одразу після смерті Й. Сталіна).
Окремі студенти доповідь М. Хрущова сприйняли не як декларацію, а як заклик до реальних дій. Всі комсомольські збори відрізнялися від минулих років небувалою активністю молоді. Зокрема, у доповідній записці ЦК ВЛКСМ « Про покращення виховної роботи серед студентської молоді » відзначалося, що на звітно-виборчих зборах 1956 р. відверто критикувалися комсомольські, партійні, профспілкові організації, керівництво та викладацький склад ВНЗ 47.
Активісти направляли свій скепсис насамперед проти комсомольської організації, яку добре знали з середини( зокрема, формалізм, бюрократизм у вирішенні різноманітних питань, зокрема, побутових). Вони висловлювали недовіру комсомольській організації та її структурі, порядкам ВНЗ, діям парткому. У поодиноких випадках студенти вдавалися до спроб створити альтернативні, ідеологічні молодіжні центри. Наприклад, в КПІ була організована група студентів на чолі з членом комітету, відповідальним за політмасовий сектор, Руденком. На своїх зборах група вивчала різноманітні питання з медицини, сільського господарства, основ марксизму-ленінізму.