Реакція студентської молоді на викриття культу особи Сталіна
105
його контингенту становила молодь, у свідомості якої глибоко укорінилися створені тоталітарною системою стандарти « подвійної моралі ».
Прикладом може слугувати життя студента-історика 1956 – 1959 рр. Ужгородського університету( далі— УжДУ) В. Кушніра, який під час навчання завжди демонстрував політичну активність, був комсоргом групи і в той же час вів щоденник, в якому фіксував дійсні свої переконання, які в основному засуджували радянську систему: « На кожному кроці зустрічав гніт і убогість, тяжку працю матері, яку часто заміняв у домашній роботі. Почала зростати ненависть до сільської адміністрації, а потім і вище 30 ». Під впливом тяжких умов життя та власного досвіду, ілюзії відносно радянської дійсності у хлопця розвіялися ще задовго до промови М. Хрущова: « Чомусь у моїй шкірі живе дві людини, одна хоче жити тільки для своєї шкіри, друга, живучи в цій шкірі, прагне чогось іншого і знаю чого.... Тільки що я поділився своїми думками із сусідом по койці О. Синєоком. Він почав повторювати Сталіна. Я його переконав... Він погодився з моєю позицією, але, показуючи на біле покривало, зауважив:“ Воно біле. Коли тобі скажуть, що воно чорне, ти почеши чоло і скажи, що воно чорне. По-іншому ти жити не будеш. Тебе навіть можуть виключити із університету”. А я шукаю наукового пояснення нашого способу життя. Його досить просто мені пояснив Синєок » 31.
Після оприлюднення доповіді М. Хрущова на ХХ з’ їзді на той час першокурсник В. Кушнір записав у своєму щоденнику: « Останнім часом іде обговорення“ діяльності” Сталіна. Смішний все таки народ! Нещодавно хвалили або лицемірили, не зупиняючись перед будь-яким паскудством. Зараз виявляється всі проти нього.... Все більше злоби виникає до Сталіна у моїх товаришів, а особливо у цих двох комуністів із моєї кімнати( Антонюка та Сідея), а у мене до них. Хіба раніше цього не було видно? Сволота. Кожен співає в ту дудку, яку видає наш уряд та пани Хрущови. Одна собака зганьбила честь 1 / 6 світу, пролила море сліз і крові людей, принесла людям муки, які і я переніс. Ганьба нашому Уряду » 32.
Батька В. Кушніра було репресовано, його сім’ я зазнала поневірянь, осуду, зневаги. Зрозуміло, що з такими біографічними даними отримати освіту в себе на Київщині було практично неможливо, тому юнак, ймовірно, приховавши деякі факти свого життя, вступив до вищого навчального закладу Закарпаття. Хлопець знав про тяжке життя матері, тому розумів недоліки комуністичної системи. Досить рано він усвідомив правила подвійної моралі. Ніхто з оточення не підозрював його у нелояльності до влади. 1959 р. став для хлопця фатальним. Під час обшуку материнської хати органи КДБ, сподіваючись знайти компрометуючий матеріал на батька, знайшли щоденник сина. В. Кушніра було виключено із комсомолу та інституту.