104 Наталія Хоменко
Київського політехнічного інституту( далі— КПІ),— ми політикою не цікавилися, бо політика була абсолютно статична … Те що сказала партія і уряд сприймалося як істина » 24,— доповнював він. Таку реакцію на « культ особи » можна пояснити тим, що, починаючи з університетських років, респондент професійно займався туристичним альпінізмом. Регулярне перебування у тривалих спортивних експедиціях, де існувала своєрідна культура, наповнювали їх життя іншим сенсом. Він і його оточення, в силу обставин, були відсторонені від політики. Після ознайомлення із закритим листом він не помітив якоїсь жвавості у обговоренні цієї події одногрупниками, за його спостереженнями, все пройшло досить спокійно 25. За цією байдужістю можна розгледіти розгубленість, потрясіння від почутого та страх будь-що коментувати і обговорювати цю подію.
Під час розвінчання культу особи Сталіна з С. Лізуновим трапився курйозний випадок, який дозволяє чітко розгледіти особливості сприйняття даної події молодшим і старшим поколінням: «… Матеріали ХХ з’ їзду нам— студентам— прочитали, ми взяли це до відому і поїхали на практику на Урал. Стали жити в кімнаті втрьох. Якось … почали дуріти, кидатися подушками. На той час портрети Сталіна ще висіли. І так трапилося, що Сашко, товариш, запустив подушку і— портрет Сталіна упав. Наступного дня адміністрація гуртожитку, де ми жили, між собою перешіптувалася:“ Слухай, студенти так розсердилися на Сталіна, що збили його з стіни. Правда повісили його знову, але ж збили. А це ж Сталін … Далі гуртожитку це не пішло … але все могло бути”» 26. На відміну від аполітичної молоді, яка в основному з легкістю сприйняла нові реалії життя, авторитетність Й. Сталіна для комуністів старшого покоління залишалася беззаперечною тривалі роки.
За спогадами С. Кульчицького інформація про « культ особи », повідомлена на партзборах, від « нього відскакувала », він її не сприйняв. Сумніви почали зароджуватися згодом, коли юнак звернувся до інформативнішого джерела— польської газети « Трибуна люду ». Усвідомленню того, що відбулося у недавньому минулому, послугувала також й інформація про повстання проти радянської системи в Польщі( жовтень 1956 р.). Про його причини С. Кульчицький дізнався від однокурсників-поляків 27. Отож, інформація, що надходила з нових джерел, також надала можливість робити молоді власні висновки.
Однак, С. Кульчицький зазначав, що особисто для нього кардинальні зрушення спочатку відбулися на рівні особи: « Значення мало, чому він став над законом, чому відбувалися всі ці речі 1937 р …?,— зміни на рівні свідомості проходили впродовж 1956 – 1958 рр., зокрема, інформація про недавнє минуле сприймалася набагато критичніше » 28.
Радянське життя ділилося на дві частини— ту, що прийнято було демонструвати публічно, й іншу— для себе і близьких людей 29. Така поведінка не була виключенням і для студентського середовища. Значну частину