Реакція студентської молоді на викриття культу особи Сталіна
103
вищих навчальних закладів. Типовою виявилася атмосфера, в якій зачитувався лист у ВНЗ. Сучасники пригадують, що в актових залах, заповнених вщент, серед присутніх студентів панувала « мертва » тиша. Студентська аудиторія була « паралізована » шоком від отриманої інформації, особливо ж молодь, яка не так давно ідеалізувала Й. Сталіна. Наприклад, П. Тригуб, студент-історик Харківського університету( далі— ХДУ), згадував: « Враження величезні, ми були присутні на поваленні кумира. Однак не всі студенти схвалювали доповідь, старші говорили:“ Навіщо ворушити минуле?”» 19. Подібні судження у пам’ яті про цю подію залишилися і в іншого студента історичного факультету цього ж університету В. Кравцова: «... Я приступив до занять, будучи повністю впевнений, що все, що нам було повідомлено із історії та основ марксистсько-ленінської теорії,— істина. Всі знали про наближення ХХ з’ їзду КПРС... Чогось чекали. Але те, що трапилося, шокувало всіх. Сталіна, якого разом із Леніним стільки років вважали,— ні, не святим,— Богом, Хрущов розвінчав.... Мені здається, що ХХ з’ їзд КПРС... надав можливість вперше думати. Ми перестали боятися говорити » 20.
Збентежило це і молодь, сім’ ї яких постраждали від репресій в 1930-ті рр. Ще до знакової події про окремі фрагменти діяльність вождя ці студенти знали від батьків. Наприклад, батько М. Котляра ледь уник арешту в 1937 р. « Так, ХХ з’ їзд вплинув дуже на мій світогляд, я повірив, тим паче я знав від батька, який мало розповідав, але розповідав … Я сприйняв це з якимось почуттям задоволення, що все таки все стає на місце » 21.
За спогадами студентки 1954 – 1959 рр. біологічного факультету КДУ І. Майко, її сім’ я постраждала від репресії 1930-х рр., тому новина для неї не була несподіваною, і особисто вона сприйняла її дуже позитивно. В той же час респондентка була переконана, що частину присутніх це повідомлення також не здивувало: « Багато хто знав про ці події, однак ніхто про це не говорив— почуття страху за десятиліття укорінилися на генетичному рівні » 22.
Закриту доповідь М. Хрущова на ХХ з’ їзді КПРС частина студентів сприйняла як чергову пропаганду партії. Наприклад, Г. Герасимова, студентка романо-германського відділення КДУ пригадує, що особисто для неї повідомлення про репресії Сталіна не набуло особливої гостроти: спочатку вона взагалі не повірила, адже ще 1953 р. всі( і вона в тому числі) оплакували смерть Й. Сталіна, « людини-зірки », « людини-Бога », і це повідомлення для неї було рівносильне дикості 23. Однак численні повторення та тлумачення цієї інформації на партійних та комсомольських зборах радянською пропагандою примусили студентство замислитися щодо сказаного на ХХ з’ їзді.
Окремі студенти сприйняли цю доповідь достатньо пасивно, як щось закономірне. « Особисто я не радів і не був розчарованим,— пригадував В. Лізунов, який 1956 р. був третьокурсником металургійного факультету