Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 90
Частина перша. Франко та його часи
продуховину своїм почуттям. До погромників приєдналися ремісники,
приєдналися б навіть і селяни, якби на прохання дрогобицьких євреїв
для їхнього захисту з Самбора не прибуло військо. Про результативність
системи виховання, яку запровадив Тшасковський, свідчить те, що
серед нападників були засимільовані учні-євреї, перейняті польським
патріотизмом 37 .
Впровадження польської мови викладання у 1867 р. у галицькі гімназії
надало політиці асиміляції руської та єврейської молоді майже офіційного
статусу. Німецька мова з уваги на її високий міжнародний статус, рівень
німецької художньої і наукової літератури та її доконечність для кар’єри
у державному та публічному секторах далі залишалася одним із головних
предметів: за кількістю годин у галицьких гімназіях вона поступалася тільки
класичним мовам 38 . Але зате всі інші дисципліни належало викладати по-
польськи. Ця реформа провадилися якраз у ті роки, коли Франко навчався у
молодших класах гімназії. Вона створювала поважні проблеми для вчителів,
більшість із яких дістала освіту німецькою мовою, а дехто ледве міг говорити
по-польськи. Польських підручників не було, польська термінологія не бу
ла розроблена. Тому вчителі мусили заступати своїми лекціями відсутні
книжки й на ходу творити нову термінологію. Іншим неґативним елементом
була заміна німецьких учителів польськими патріотично налаштованими.
«Це, – писав Франко у своїх спогадах, – був переломний момент, важкий
для слабких, але благодатний для сильних, відкриваючи їм поле для власної,
ориґінальної праці, не керованої надміру реґуляціями» 39 .
Цими специфічними обставинами й можна пояснити, чому у Дрого
бицькій гімназії було так багато водночас і слабких, і сильних учителів:
реформа нібито відтискала середняків, зміцнюючи натомість обидва
полюси. Окрему роль відігравав міський статус гімназії: місто не могло
забезпечити вчителям той рівень зарплати, який мали вчителі державних
гімназій. Доки гімназію не перевели на державне фінансування (1871),
охочих зайняти місце вчителя було небагато. Найкращі втікали з Дро
гобича, а їх заміняли супленти (молодші вчителі), які здебільшого не мали
закінченої університетської освіти 40 . У спогадах Франко писав, що більшість
гімназіяльних учителів збували час у кав’ярні, занедбуючи свої обов’язки
і часто приходячи до класу п’яні. Окремо від цієї кампанії трималися
шанований серед учнів учитель зоології Едвард Гюкель, який очолив
німецько-руський спротив проти асиміляції 41 ; Емерик Турчинський, так
само улюбленець учнів, що заступив Гюкеля на його посаді 42 ; його брат
Юлій; учитель історії та літератури, руської мови та алгебри, а заразом –
90