До Розділу 14, с. 337 – 363
ter, ред. Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective, Edmonton, 1988, с. 146 – 147. Франко, однак, твердив, що духовенство проповідувало байку про ритуальні вбивства, що їх євреї здійснювали над християнами [ Мозаїка: 338 ].
22
Kai Struve, « Gentry, Jews, and Peasants. Jews as Others in the Formation of the Modern Polish Nation in Rural Galicia during the Second Half of the Nineteenth Century », у виданні: Nancy M. Wingfield, Creating the Other. Ethnic Confict and Nationalism in Habsburg Central Europe, New York, Oxford, 2003, с. 106 – 107.
23
Szczepanowski, Nędza Galicyi, с. 117 – 118.
24
Alexander Hertz, The Jews in Polish Culture, Evanston, IL, 1988, с. 84 – 85. Александер Гертц, американський соціолог польсько-єврейського походження, запропонував уживати для опису східноєврейської общини концепцію « касти » під впливом спостереження соціяльної організації американських негрів. Критику певних обмежень цієї концепції див.: Michael C. Steinlauf, « Whose Polans? Returning to Alexander Hertz », Gal-Ed, 1991, № 12, с. 131 – 142. Ми, однак, уживатимемо її як робочу концепцію, оскільки вона добре надається для аналізу русько-українсько-єврейських стосунків у Галичині. 25
Детальніше див.: Jerzy Holzer, « Zur Frage der Akkulturation der Juden in Galizien im 19. und 20. Jahrhundert », Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 1989, № 37, с. 217 – 227; Владимир Меламед, Евреи во Львове( XIII – первая половина XX века). События, общество, люди, Львов, 1994, с. 107 – 136.
26
Детальніше див.: Wróbel, « The Jews of Galicia », с. 101 – 102.
27
Mendelsohn, « Jewish Assimilation in L’ viv », с. 106.
28
Див. дослідження цього процесу, побудоване на аналізі автобіографій вихідців зі « штетла »: Kłańska, Aus des Schtetl in die Welt 1772 bis 1938.
29
Caro, « Lichwa na wsi w Galcji », с. 4 – 11; Tadeusz Pilat, « Licytacye sądowe posiadłości włosciańskich i małomiejskich w latach 1880 – 1883 włącznie », Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych, Lwów, 1884, річн. 8, зош. 3, с. 139 – 141. Офіційна статистика не подавала даних, який відсоток у проданих за борги господарствах становили селянські, а які – міщанські. Припускалося, однак, що перші складали більшість. Варто відзначити такий факт: разом зі зростанням постійного числа ліцитованих господарств зростала частка і виставлених на примусовий продаж єврейських торгівців. Це дозволяє припускати, що погіршення становища християнських селян і ремісників неґативно впливало на становище єврейських торгівців і навіть лихварів – що ще раз показує, наскільки єврейські та неєврейські господарства перебували у симбіозі та взаємно залежали одні від одних. Див.: Pilat, « Licytacye sądowe », с. 157 – 160.
30
Himka, « Ukrainian-Jewish Antagonism in the Galician Countryside », с. 114 – 115.
31
Józef Buzek, « Stosunki zawodowe i socyalne ludności Galicyi według wyznania i narodowości. Na podstawie spisu ludności z 31 grudnia 1900 r.», у виданні: Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych, Lwów, 1905, річн. 20, зош. 2, с. 26.
32
Teofil Merunowicz, O metodzie i celach rozpraw nad kwestią żydowską, Lwów,
1879.
33
Wilhelm Marr, Der Weg zum Siege des Germanenthums über das Judenthum, Berlin,
1879.
34
Цит. за: Mendelsohn, « Jewish Assimilation in L’ viv », с. 107. 527