Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 526
Примітки
автора цієї статті, але назвав його аж по тому, як той помер у 2001 р.: це був Анатоль
Курдидик (John-Paul Himka, «War Criminality: A Blank Spot in the Collective Memory of
the Ukrainian Diaspora». Оприлюдено на конференції Gespaltene Geschichtskulturen? Die
Bedeutung des Zweiten Weltkrieges für die Etablierung Nationalstaatlicher Symboliken und
Kollektiver Errinerungskulturen in Ostmitteleuropa, L’viv, 30. Mai – 1. Juni 2003).
9
Цит. за: «Іван Франко... антисеміт», Свобода, 1958, №178 (стаття без підпису).
10
Іван Франко, Zur Judenfrage (До юдейського питання), Київ, 2002; Пантелеймон
Куліш, Микола Костомаров, Іван Франко, Жидотрєпаніє..., Київ, 2005; Василь Яре
менко, Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів, Київ, 2003. Усі три книжки видала
Міжреґіональна Академія управління персоналом (МАУП), відома своєю активністю
в поширенні антисемітизму в Україні.
11
Саме з таких міркувань упорядники додаткового тому Франкових «цензурованих»
праць не ввели до нього віршів про Швинделеса Пархенблита і статтей «Питання
жидівське», «Мозес Мендельсон – реформатор жидівський» та ін. Див.: Зіновія Франко,
«Передмова», Мозаїка, с. 11.
12
Див. мою статтю з приводу недавнього поширення у Львові антисемітських
листівок із приписуваними Франкові словами: Ярослав Грицак, «Нами знову
маніпулюють», Поступ, 2003, 19 вересня, №168 (1223), с. 10.
13
Я спробував вияснити це питання у статті, що є ранішою версією цього розділу:
Jarosław Hrycak, «Między filosemityzmem i antysemityzmem – Iwan Franko i kwestia
żydowska», у виданні: Krzysztof Jasiewicz, ред., Świat NIEpożegnany. A World We Bade
No Farewell. Żydzi na dawnych ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej w XVIII–XX wieku.
Jews in the Eastern Territories of the Polish Republic from 18th to 20th century, Warsaw,
Londyn, 2005, с. 451–480; публікацію українського варіянту див.: Ярослав Грицак, Між
семітизмом й антисемітизмом: Іван Франко та єврейське питання, Дрогобич: Коло,
2005, 51 с. [=Українське Богословське Наукове Товариство, Науково-культурологічне
товариство «Бойківщина». Цикл культурологічних бесід. Бесіда 19].
14
Artur Eisenbach, Emacypacja żydów na ziemiach polskich 1785–1870 na tle euope-
jskim, Warszawa, 1988, с. 14–15, 21; Alfred Nossig, Materiallen zur Statistik des Jüdischen
Stammes, Wien, 1887, passim; Prusin, Nationalizing a Borderland, с. 6.
15
На цю тему див. збірку: J. D. Klier, Szlomo Lambroza, ред., Pogroms: Anti-Jewish
Violence in Modern Russian History, New York, 1992.
16
Про це див.: Shlomo Avineri, «The Presence of Eastern and Central Europe in the
Culture and Politics of Contemporary Israel», Eastern European Politics and Societies,
Spring 1996, т. 10, №2, с. 163–172.
17
Alfred Nossig, Materiallen zur Statistik des Jüdischen Stammes, с. 38–39, 59.
18
Peter Pulzer, The Rise of Political Anti-Semitism in Germany & Austria. Revised
ed., London, 1988, с. 3.
19
Mahler, «The Economic Background of Jewish Emigration», с. 127, 134.
20
Цит. за: Там само, с. 134.
21
Аналіз збірки проповідей греко-католицьких священиків та селянських текстів,
писаних до «Батьківщини», виявив дуже малу присутність антисемітських образів
релігійного характеру: John-Paul Himka, «Ukrainian-Jewish Antagonism in the Galician
Countryside during the Late Nineteenth Century», у виданні: Peter J. Potichnyj, Howard As-
526