Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 518
Примітки
Найкращою – хоча й дуже зромантизованою – оповіддю про стосунки Франка
з Ольгою Рошкевич, Юзефою Дзвонковською, Целіною Зиґмунтовською, Ольгою
Хоружинською є документальна повість Романа Горака «Тричі мені являлася любов»
(Київ, 1983).
4
Ці листи Михайло Возняк використав як основу для своєї розвідки «Перша
любов Івана Франка». Вони були опубліковані аж після Другої світової війни. Див.:
Д. Лукіянович, «Листи Ольги Рошкевич до Івана Франка», Іван Франко. Статті і
матеріали, вип. 6, Львів, 1958, с. 5–48.
5
Д. Лукіянович, «Листи Франка до Уляни Кравченко», Іван Франко. Статті і
матеріали, вип. 5, 1956, с. 141–144.
6
Спробу реставрації змісту цих листів див.: Ярослав Грицак, «Ще один “жмуток”
до історії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування з Іваном
Франком», у виданні: До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського
з нагоди його 70-річчя, т. 2, Київ–Львів, 2004, с. 493–526.
7
М. Возняк, «Із страху перед життєвою незабезпеченістю. Коли розходились Іван
Франко й Ольга Білинська», Назустріч, 1937, 1 червня, №11 (83), с. 2.
8
Ярослава Мельник, З останнього десятиліття Івана Франка, Львів, 1999,
с. 73–74. Копії листів Целіни Зиґмунтовської були недавно віднайдені. Їхню публікацію
та всю історію, пов’язану з ними: Роман Дзюбан, «Невідомі листи Івана Франка до
Целестини Журавської-Зиґмунтовської», Україна модерна, 2006, №10 (у друці).
9
Пор. слова одного з героїв єврейського роману, голови сім’ї, який, дізнавшися,
що його дочка закохалася, викрикує: «Що? Любов у моїй сім’ї? Як у музикантів? Про
це я нічого не хочу чути!» (музиканти в єврейській спільноті традиційно були одним
із найбідніших прошарків). Israel Singer, Die Brüder Aschkenasi, München–Wien, 1986,
с. 136; цитую за: Heiko Haumann, Geschichte der Ostjuden, München, 1999, с. 128.
10
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 127.
11
Кісь, Жінка в українській селянській сім’ї, с. 35, 57, 97–100, 130, 133; William
I. Thomas, Florian Znaniecki, «A Polish Peasant Family», у виданні: Theodor Shanin, ed.,
Peasants and Peasant Societies, Middlesex. Engl., Baltimore, M.D./US, Ringwood, V.I./
Australia, 1971, с. 23–29.
12
Eve Levin, Sex and Society in the World of the Orthodox Slavs, 900–1700, Ithaca and
London, 1989, с. 162, 301–302; Н. Л. Пушкарева, «Семья, женщина и сексуальная этика в
православии и католицизме: перспективы сравнительного подхода», Этнографическое
обозрение, 1995, №3, с. 55–70.
13
Ezra Mendelsohn, «Jewish Assimilation in L’viv: The Case of Wilhelm Feldman», у
виданні: Markovits, Sysyn, ред., Nationbuilding and the Politics of Nationalism, с. 102.
14
Кісь, Жінка в українській селянській сім’ї, с. 63–64.
15
Christine D. Worobec, «Temptress or Virgin? The Precarious Sexual Position of
Women in Postemancipation Ukrainian Peasant Society», Slavic Review, Summer 1990,
т. 49, №2, с. 227–238.
16
Кісь, Жінка в українській селянській сім’ї, с. 106, 111–112.
17
Alexander Sixtus von Reden, Josef Schweikhardt, Eros unter Doppeladler. Eine Sit-
tengeschichte Altösterreich, Wien, 1993, с. 92–96.
18
Кісь, Жінка в українській селянській сім’ї, с. 138, 171–172.
3
518