До Розділу 13, с. 305 – 333
93
В. М. Лесин, С. І. Дігтяр, « Літописець революційного Борислава », у виданні: Стефан Ковалів, Твори, с. 19.
94
На замовлення Франка Ковалів підготував статтю « Продукція нафти( скельного олію) в Бориславі » – див. прим. 9 до цього розділу. Про особисте знайомство Ковалева з Франком і його сім’ єю його лист до Франка від 8 вересня 1903 р., опублік. у: Ковалів, Оповідання, казки, листи, с. 166 – 168.
95
Ковалів, Твори, с. 628 – 649.
96
Там само, с. 394 – 395, 513.
97
Ковалів був тісно пов’ язаний із цією газетою; саме « Gazeta Naddniestrzańska » надрукувала у 1884 – 1885 рр. деякі з його бориславських оповідань.
98
Ковалів, Твори, с. 668.
99
Там само, с. 387.
100
Там само, с. 670.
101
Цей « фотографічний » спосіб писання відобразився, серед іншого, в тому, що Ковалів, на відміну від Франка, писав на місцевому діялекті. А це справляло великі труднощі для читачів з українських губерній Російської імперії.
102
Осип Маковей, « Стефан Ковалів », ЛНВ, 1900, т. 11, с. 84 – 85.
103
Ось як передає це український письменник молодшої ґенерації Володимир Діброва: « Це [ бориславський цикл. – Я. Г.] відрізняється від того, що у той час творить східна українська література. Вона була непрофесійна, люди це робили все-таки як хобі, як національну справу. Скажімо, сучасник Івана Франка викладав російську мову в Кишиневі, так він бере собі псевдонім Нечуя для того, щоб друкуватися в галицьких часописах. За всім цим стоїть відчуття, [ що йому байдуже. – Я. Г.] чи є в нього читач, чи нема в нього читача. Франко професійний письменник, йому не було коли боротися за національну справу і тому у нього менше всього цього, йому не треба було, скажімо, давати опис степу, опис кожної стеблинки, він знав, що йому ж треба це продати, заробити гроші і пустити їх у якусь національну політичну справу, виграти якийсь конкурс на цьому, і тому це дуже такий діловий підхід, і тому його проза нова. Йому треба розраховувати на конкретного читача, він письменник-ремісник. Це дуже гарно, скажімо, Бах був композитором-ремісником, Моцарт, аж до того часу, як у Відень приїхав, був композитором-ремісником. І у Відні також, йому треба було заробляти гроші, йому треба було продавати свої твори. Це одна річ. І друга річ про Франка: навіть якщо в нього є якась політична ідея в голові, скажімо, коли він будує твір, буквально видно, як мистецька стихія, стихія вібрації примушує його повністю ідеологічну базу відкинути і як вона [ стихія ] його уже веде. Це ознака справжнього письменника ». – Інтерв’ ю з Володимиром Дібровою, 25 липня 2001 року, Кембридж( США), з приватного архіву автора.
Розділ 13 Франко та його жінки
1
Boy-Żeleński, O Mickiewiczu, с. 19 – 20, 30.
2
Записки Щурата про Франка, без дати. Архів Василя Щурата, який зберігається у сім’ ї Сенів-Щурат у Львові; Василь Щурат, [ Записна книжка за 1944 – 1945 рр.], там само.
517