Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 516

Примітки
81
Михайло Рудницький твердив, що наприкінці свого життя Франко виношував сюжет іще одного твору з бориславського циклу. В його основі мала лежати історія роману між дочкою багатого нафтового промисловця у Бориславі та молодим робітником, який декілька років прожив у Парижі, під впливом виступів Жореса і читання соціялістичної преси став соціялістом і по приїзді в Борислав очолив робітничий страйк. Твір так і не було написано. Але з оповіді Рудницького складається враження, що страйк мав служити лише другорядним фоном для розгортання головної інтриґи – роману двох молодих осіб( див.: Михайло Рудницький, Ненаписані новели, Львів, 1966, с. 10 – 12).
82
М. Степняк, « Іван Франко та Б. Прус( Ще до історії“ Боа констріктор”)», Червоний шлях, 1929, № 1, с. 174 – 186.
83
Детальніше див.: Wendland, Die Russophilen in Galizien, с. 321 – 337.
84
Загальний огляд див.: Stefan H. Kaszyński, « Der jüdishe Anteil an der Literatur in und über Galizien », у виданні: Mark H. Gelber, Hans Otto Horch, Siguard Paul Scheichl, ред., Von Franzos zu Canetti. Jüdische Autoren aus Österreich. Neue Studien, Tübingen, 1996, с. 129 – 140.
85
Перегляд львівської газети « Der Israelit » за 1873, 1875 – 1877, 1879 – 1881, 1895 – 1899 показує, що бориславська тематика займала у ній дуже марґінальне місце. Навіть у місцевій асиміляційній « Drohobyczer Zeitung » у 1880-х роках було набагато менше матеріялів, аніж скажімо, у дрогобицькій « Gazecie Naddniestrzańskiej »( при нагоді хочу поядкувати др. Клавдії Ердгайм( Віденський університет) за те, що вона поділилася зі мною цим спостереженням).
86
Тут я повністю покладаюся на інтерпретацію, запропоновану німецьким літературознавцем Мартином Зандером: M. Sander, « Mehrdeutigkeit des Raum- die Einbruch der Modern als Problem der literarischen Topographie am Beispiel von Ivan Franko und Bruno Schulz », у виданні: Другий міжнародний конґрес україністів. Львів, 22 – 28 серпня 1993. Доповіді і повідомлення. Літературознавство, Львів, 1993, с. 266 – 267.
87
Henryk Grynberg, Drohobycz, Drohobycz. Zwölf Lebensbilder. Aus dem Polnischen und mit einem Nachwort von Martin Pollack, Wien, 2000.
88
Подібний парадокс бачимо у представленні теми погромів: вона ледь присутня у творах єврейських авторів двох останніх десятиліть XIX – початку XX ст., хоча це саме був період двох із трьох найбільших( 1881 – 1882, 1903 – 1906, 1917 – 1921) вибухів антиєврейського насильства( див. Joachim Beug, « Pogroms in Literary Representation », у виданні: Anna Fuchs, Florian Krobb, eds., Ghetto Writing: Traditional and Eastern Jewry in German-Jewish Literature from Heine to Hilsenrath, Rochester, NY, 1999, с. 83 – 96).
89
A. Marczak, « Motywy i watki“ naftowe” w tworczosci literackiej », Technika Naftowa i Gazownicza, 1989, № 2-3, с. 13; Aleksander Zyga, « Pisarstwo polskie o początkach przemysłu naftowego », у виданні: Stanisław Cynarski, ред., Krosno. Studia z dziejów miasta i regionu, Rzeszów, 1995, с. 175.
90
Біографію та характеристику літературного доробку Артура Ґрушецького подаю за: Jan Kucharski, « Posłowie », Artur Gruszecki, Tam, gdzie się Wisła kończy, Gdańsk, 1979, с. 267 – 313; Kazimierz Wyka, « Gruszecki Artur », Polski Słownik Biograficzny, т. 9, Wrocław – Warszawa – Kraków, 1960 – 1961, с. 59 – 61.
91
Arthur Gruszecki, Dla Miliona. Powieść, Warszawa – Kraków, 1900.
92
ВР ІЛ, ф. 59, од. зб. 1242; Стефан Ковалів, Оповідання, казки, листи( З недрукованої спадщини), Львів, 2003, с. 164.
516