Примітки
« Praca » і відхід від галицького робітничого руху( Михайло Мочульський, « З останніх десятиліть життя Франка, 1896 – 1916 », За сто літ, кн. 4, с. 257).
57
Іван Франко. Документи і матеріали, с. 100, 107.
58
ВР ІЛ, ф. 3( Іван Франко), од. зб. 2556, арк. 2. Франко так описував свій досвід із жандармами в листі до Івана Белея( на початку жовтня 1881 р.): « Шандарі до нас приходять часто, балакають се й те, розповідають свої трафунки; дещо з їх оповідань мені придасться до шкіців. Часом, як застають мене при писанні, раді би знати, що я пишу, але біда, що самі мазури, по-руськи не вміють читати, то й відходять, не заспокоївши своєї цікавости » [ 48: 288 ].
59
Daszyński, Pamiętniki, т. 1, с. 3.
60
Свідченням цього є дві вітальні телеграми дрогобицьких робітників на адресу львівського віча у січні 1881 р. « Lwowskie zgromadzenie robotników », Praca, 1881, 10 лютого, № 2-3, с. 7.
61
ЦДІА у Львові, ф. 146, оп. 6, од. зб. 47 – 87 / д, арк. 258.
62
ВР ІЛ, ф. 3( Іван Франко), од. зб. 294 арк. 128; Іван Франко, « Жиди богачі і“ капцани” в Галичині », За сто літ, кн. 4, с. 258 – 259. Франко записав цю пісню у Дрогобичі 1882 р. від др. Зінґера. Див.: Іван Франко, « Із жидівської поезії жарґонової », Товариш. Вістник літературно-науковий, 1888, 10 липня, № 1, с. 89.
63
« Korespondencje“ Pracy”. Borysław, d. 25 maja », Praca, 1883, 20 червня, № 9, с. 35.
64
Daszyński, Pamiętniki, т. 1, с. 25.
65
Gazeta Naddniestrzańska, 1887, 14 липня. Про Едмунда Лєона Солєцького див. мою статтю: Я. Грицак, « Забутий польський перекладач Т. Г. Шевченка », Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні, вип. 2,( 1995 – 1997), Львів, 1999, с. 111 – 116.
66
[ E. L. Solecki ], « Kronika Tygodniowa. Drohobycz, 10 września », Strażnica. Tygodnik dla obrony spraw ekonomiczno-społecznych, 1878, 15 вересня, № 37, с. 317 – 318; « Korespondencje. Drohobycz, Państwo semicko-jezuicke naszego króla Hersza I », Strażnica, 1878, 25 вересня, № 39, с. 336; « Korespondencje. Drohobycz, dnia 8 maja. Klika semickojezuicka...», Strażnica, 1879, 10 травня, № 10, с. 77. Усі статті без підпису. У 1879 р. на адресу Галицького намісництва було відіслано анонімного листа з проханням ужити заходів щодо нелеґальної соціялістичної організації в Дрогобичі. У списку 24 членів цього гуртка ім’ я Франка не значиться. Зате згадка у цьому списку імен дрогобицького інженера Едмунда Солєцького та Ксенофонта Охримовича, колишнього Франкового вчителя й колишнього дрогобицького бурґомістра, людей, від соціялізму далеких, наштовхує на думку, що цей лист був просто спробою звести порахунки між двома взаємоворожими партіями, кожна з яких претендувала на владу у місті. Існування таємної соціялістичної організації заперечував і дрогобицький староста у відповіді на цей анонімний лист( ЦДІА у Львові, ф. 146, оп. 7, од. зб. 4166, арк. 66 – 81, 84 – 90; од. зб. 4312. арк. 1 – 15). Солєцький був певен, що лист-донос вийшов із табору Ґольдгамера.
67
Склад гуртка можна встановити частково на основі тогочасного листування та пізніших спогадів. Окрім Франка, сюди входив молодий Іґнацій Дашинський, якийсь робітник із Борислава( прізвище невідоме), Атанасій Мельник та учень Дрогобицької гіназії селянського походження Іван Максим’ як. Daszyński, Pamiętniki, т. 1, с. 24 – 25; ЦДІА у Львові, ф. 146, оп. 4, од. зб. 3694, арк. 33; Франко, « Перший з’ їзд », с. 73; Коссак,
514