Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Seite 513

До Розділу 12, с. 277–302
і про які міг чути тільки з чужих вуст. По-друге, Солякові спогади не підтверджуються
ані документальними матеріялами, ані іншими спогадами. Характерно, що дослідник
історії бориславських робітників В. Ю. Пастущин теж інтерв’ював Онуфрія Соляка у
1948–1950 рр., але у своїй праці, яка підсумовувала декілька років його досліджень,
він не подав історії про «Робочий союз» і причетність Франка до страйкового руху у
Бориславі – див.: Пастущин, Быт рабочих Бориславского нефтяного района, с. 22–23.
Там само немає згадки про «Робочий союз» в опублікованих спогадих Соляка: О. Соляк,
«Мої спогади про І. Франка», у виданні: Іван Франко в школі. Збірник матеріалів,
Дрогобич, 1957, с. 150–174. Син Франка Тарас, який знав про основу повісти »Борислав
сміється» зі слів батька, писав, що у випадку зі спогадами Соляка маємо справу з
правдивим ядром фактів про перебування Франка у Бориславі, але це ядро оточене
«леґендарними елементами» (