Примітки
37
R. Zuber, « Borysław i tegoż przyszłość », Nafta, 1894, № 5, с. 69.
38
Berichte... im Jahre 1898, Wien, 1901, с. 657. Berichte... im Jahre 1902, Wien, 1905, с. 446, 450; Berichte... im Jahre 1904, Wien, 1907, с. 427.
39
З цією міґрацією пов’ язаний один із цікавих моментів в історії сіонізму: доля бориславських євреїв привернула увагу засновника й ідеолога сіоністського руху Теодора Герцля. Він лобіював їхні інтереси на Другому Сіоністському конґресі у Базелі. Бориславські євреї надіслали на цей конґрес петицію( з підписами 4000 осіб із 756 сімей) про те, що всі вони готові їхати у Палестину. Герцль опікувався долею бориславських євреїв аж до своєї смерти у 1900 р. Див.: Theodor Herzl, Briefe and Tagebücher, т. 4 – 5, Frankfurt, 1990, passim; S. R. Landau, Unter jüdischen Proletarern, с. 35 – 36.
40
Згідно з офіційною статистикою, у 1900 р. на постійній основі працювали 3442 робітники. Österreichische Statistick т. 61, кн. 11, Wien, 1904, с. 6, 12.
41
ЦДІА у Львові, ф. 146, оп. 25. од. зб. 483, арк. 3; од. зб. 3621, арк. 252 – 255; од. зб. 3623, арк. 75; Berichte... im Jahre 1901, Wien, 1904, с. 429; « Jak u nas swiecono 1 Maja », Robotnik, 1897, 7 травня, № 14, с. 4 – 5. Walentyna Najdus, Polska partia socyalnodeamokratyczna Galicyi i Sląska, 1890 – 1919, Warszawa, 1983, с. 116, 169.
42
Frank, Austrian El Dorado, с. 243 – 244, 254 – 269.
43
Там само, с. 284 – 340; Zofia Zaks, « Walka dyplomatyczna o naftę wschodniogalicyjską, 1918 – 1923 », Z dziejów stosunków polsko-radzieckich: Studia i materiały, 1969, № 4, с. 37 – 60.
44
Бандрівський, « Спогади про Франка-школяра », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 53 – 54.
45
На думку радянських літературознавців О. І. Дея та П. Й. Колесника, концепція повісти « Boa constrictor » виникла під впливом передмови Маркса до першого видання « Капіталу ». Див.: Дей, Українська революційно-демократична журналістика, с. 228 – 233; П. Й. Колесник, Іван Франко: Літературний портрет, Київ, 1964, с. 117 – 119.
46
До 50-томного зібрання творів Івана Франка перша редакція повісти « Boa constrictor » не потрапила – тільки друга( 1884) і третя( 1907), однак упорядники помилково кваліфікують їх як першу і другу редакції.
47
Басс, Іван Франко. Біографія, с. 112; Дей, Іван Франко. Життя і діяльність, с. 107; М. У. Походзіло, Робітнича тематика в творчості Івана Франка. Посібник для вчителів середніх шкіл, Київ, 1956, с. 98; Л. С. Худаш, Вивчення повісті « Борислав сміється » в школі, Київ, 1957; С. В. Щурат, Повість Івана Франка « Борислав сміється », Львів, 1966, с. 31.
48
Єдине свідчення, яке мало би підтверджувати правдивість Франкових слів, подав у 1950-х рр. потомственний бориславський робітник Онуфрій Солюк. Покликаючись на спогади старшого від нього Петра Цибульського, він твердив, що у Бориславі у 1877 – 1879 рр. існував т. зв. « Робочий союз », зорганізований за участи Франка. У склад цього « Союзу », зі слів Соляка, входили, окрім Франка, сім чоловік, у т. ч. Антон із Молдавії( прізвище невідоме) – прообраз Андруся Басараба з повісти « Борислав сміється ». Члени « Союзу » створили нібито касу взаємодопомоги і навіть провели кілька невдалих дрібних страйків( О. Петраш, « Зв’ язки Івана Франка з бориславськими робітниками », Жовтень, 1959, № 2, с. 112 – 117). Достовірність цих спогадів викликає сумінів. По-перше, Соляк говорив про події 70-літньої давности, свідком яких він не був
512