Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 51

Розділ 2. Загадки Франкового народження темою приказок про коваля була краща забезпеченість його існування. У громаді могли бути умільці на всі руки, здатні в разі потреби виконати й ковальську працю («І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець»). Але були специфічні види ковальської роботи, де коваля не міг замінити ніхто – як, наприклад, підковування коней («Неук кує – коней псує» 30 ). Право підковувати коня мав лише коваль, який здобув спеціяльну ремісничу науку. Франко вивів свого батька у багатьох творах: в одному він згадує, що Яків – чи, точніше, головний герой, наділений його рисами – мав право кувати коней [19: 192], в іншому – що він «термінував [тобто був учнем. – Я.Г.] три роки у Дрогобичі у славного коваля і довголітнього цехмістра Мороза» [22: 231]. Завдяки батьковому ремеслу сім’я Франків була заможна 31 . Їхнє господарство налічувало 24 морги, а в Нагуєвичах найбільша земельна власність рідко сягала 20 моргів [44/1: 79–80]. Сім’я наймала декілька слуг. На заможність указували розміри та вигляд Франкової хати 32 . Хто відвідував Франка, згадував про неї як про великий, чистий будинок, як у заможніших селян на Дрогобиччині: крита соломою хата з вікнами, зверненими на велике подвір’я з господарськими будівлями – шпихліром (коморою для збіжжя), великою стодолою та кузнею 33 . Хата Франків стояла на хуторі (присілку) Слобода, закладеному у 1779 р. у безпосередньому сусідстві з Нагуєвичами 34 . Родина Франків (батьки Якова, тобто Іванові дід і баба) переселилися на Слободу із су­ сіднього села Озимина у 1824 р., купивши тут хату разом з обійстям в одного з місцевих господарів 35 . Іван Франко вірив, що його родина по батькові походить від зукраїнізованих німецьких колоністів [31: 29], а тому в ньому самому є «кавалочок німця» [48: 370]. Цю віру поділяло багато його знайомих 36 . Із його німецьким походженням доброзичливці пов’язували такі Франкові риси, як вільнодумство, пунктуальність, систематичність, а недоброзичливці – нібито зверхнє ставлення до інших українців та їхньої культури («той потомок німецького еміґранта не любить руської раси», то «не простий Русинисько, а “höhere deutsche Kultur”!») 37 . В одній зі своїх повістей Іван Франко писав, що прадід його батька (чи, точніше, його художній образ, коваль Іван Гердер) був чистокровним німцем, спровадженим до Галичини в перших роках австрійського па­ нування [19: 193]. Якщо прийняти цю деталь як ствердження факту свого німецького походження 38 , то Франко, либонь, помилявся принаймні щодо дати. Прискіпливий дослідник Франкового родоводу Роман Горак довів, що на момент приходу Габсбурґів у Галичину сім’я Франків жила там уже 51