До Розділу 11, с. 245 – 274
82
« Процес селян з Дрогобиччини », Діло, 1886, 7( 19) червня, № 62, с. 1.
83
Iwan Franko, « Włościanie socjaliści », Prawda, 1886, 17 липня, № 29, с. 339.
84
Матеріяли, с. 191, 194.
85
Про цей рух див. недавнє дослідження: Sergei I. Zhuk, Russia’ s Lost Reformation. Peasants, Millennialism, and Radical Sects in Southern Russia and Ukraine, 1830 – 1917, Washington – Baltimore – London, 2004.
86
Детальніше див.: Круглашов, Драма інтелектуала, с. 190 – 196, 204.
87
Solecki, « Wojna o“ Jura stolae”», с. 3.
88
ВР ЛНБ, ф. 1( НТШ), од. зб. 493 / 53, арк. 3.
89
Іван-Павло Химка( Socialism in Galicia, с. 138) слідом за Семеном Вітиком(« Із моїх споминів про Франка », с. 53) помилково твердить, що зразу по виході з тюрми помер і Атанасій Мельник. Насправді Мельник жив іще 19 років( помер у 1905 р.), наприкінці 1890-х років входив до керівництва Русько-Української Радикальної Партії й був довіреною особою Франка, коли той кандидував до парламенту під час виборів 1897 р.( ЦДІА у Львові, ф. 663, оп. 1, од. зб. 179, арк. 1). 1890 р. у нього народився син Андрій, який у 1940 р. став провідником Організації Українських Націоналістів( О. Жданович, « Великий і близький », у виданні: Незгасний огонь віри. Збірник на пошану полковника Андрія Мельника, голови Проводу Українських Націоналістів, Париж, 1974, с. 518).
90
ВР ЛНБ, ф. 206( Василь Щурат), од. зб. 922, п. 27. арк. 8.
91
Борис Грінченко, Шевченків « Кобзар » на селі, Київ, 1914, с. 29 – 30. Подібний висновок робив Грінченко на підставі аналізу популярности на селі творів іншого апостола модерного українства – Шевченкового соратника Пантелеймона Куліша – див.: Борис Грінченко, Кулішові твори і сільські читачі [ б. м., б. д.; написано у Києві, 1906 ].
92
Цит. за: Saunders, « What Makes a Nation a Nation?», с. 111 – 112.
93
Orlando Figes, « The Russian Revolution of 1917 and Its Language in the Village », The Russian Review, 1997, липень, № 56, с. 324.
94
Цит. за: Присяжнюк, Українське селянство XIX – XX ст., с. 80.
95
« Зъ надъ Днестра », Основа, 1871, 23 березня( 4 квітня), № 51, с. 2.
96
Журавель, « Православна культура на Буковин∆( Надôслане)», Зеркало, 1883, 15 березня, № 7, с. 53.
97
М. О. Коялович, История воссоединения западнорусских униатов старых времен( 1800 г.), Минск, 1999.
98
Від цих випадків треба відрізняти приклади свідомого перекручення молитов заради досягнення комічного ефекту. Див.: Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, с. 222 – 223.
99
Кобилецький, « Дещо про Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 41 – 42.
100
Bujak, Z odległej i bliskiej przeszłości, с. 134.
101
Окремо маємо свідчення про популярність окремих Франкових газетних статтей – однак їх надто мало, щоби вивести з них якусь певну тенденцію. Див. розділ « Франко та його читачі ».
102
Daniel Field, « Peasants and Propagandists in the Russian Movement to the People of 1874 », Journal of Modern History, 1987, вересень, № 59, с. 415 – 438.
507