Примітки
допомагати один одному в навчанні та грошима. Див.: Sereda, Shaping of a National Identity, с. 88 – 89, 95 – 96, 226.
74
ВР ЛНБ, ф. 41( Грушкевичі), од. зб. 6, п. 1, арк. 41.
75
Чайковський, « Мої спогади про Івана Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 95.
76
Франко згадував, що в часі його навчання у гімназії діяли три студентські товариства науково-літературного напрямку та декілька товариств « гімназіяльного співу ». Жодне з них не проіснувало довго, а студентстька активність почала падати з початком полонізації. До гімназії прийшли нові вчителі, які збудити цікавість у студентів не вміли, а вільний час проводили за чаркою. Учні брали з них приклад, і « давніші науково-літературні товариства перемінилися в піяцькі банди »([ Іван Франко ], « Допись про Дрогобицьку гімназію », Дзвін. Галицько-украjінська збірка, Львів, 1878, с. 267 – 268.( Стаття без назви і непідписана; авторство вказано на підставі: Мороз, Іван Франко. Бібліографія творів, с. 157.)
77
Wendland, Die Russophilen in Galizien, passim.
78
Іван-Павло Химка, « Греко-католицька церква і національне відродження у Галичині 1772 – 1918 », Kibvtos / Ковчег. Збірник статей з церковної історії, ч. 1, 1993, с. 75 – 76.
79
Іван Франко. Документи і матеріали, с. 38, 47 – 49; Погорецький, « Франко в гімназії », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 57 – 58; Лев Шанковський, « Нарис історії Стрийщини », Стрийщина, т. 1, Нью Йорк, 1990, с. 23.
80
Іван Франко, « Що думає народ про неуступчивість митрополита Осипа Сембратовича », За сто літ, кн. 4, Київ, 1929, с. 256.
81
Михайлина Рошкевич( Іванець), « Спогади про Івана Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 108.
82
Див.: І. П. Слупський, упор., Іван Франко. Документальні фотографії. Вид. 2-е, доповнене. Б. д., б. м. [ Львів, 1971 ], с. 23, 25.
83
Погорецький, « Франко в гімназії », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 58.
84
Павлик, Переписка, т. 2, с. 10.
85
Там само, т. 3, с. 93.
86
Там само, т. 2, с. 57.
87
Там само, с. 7, 8, 20, 36, 82.
88
Там само, с. 57. За іншою версією: « Я не думав писати по-хлопськи, за хлопів і для хлопів » – там само, с. 96. Іван Панькевич, один із дослідників естетичних поглядів молодого Франка, вважав, що ці слова є парафразою з Ґете – на питання, чи його твори можуть бути популярними, німецький поет відповів: « Sie sind nicht für die Masse geschrieben, sondern nur für einzelne Menschen, die etwas Ähnliches wollen und suchen, die in ähnlichen Richtungen begriffen sind ». Однак Панькевич зауважує, що назагал слова Франка відображали погляди тогочасної молоді( Іван Панькевич, « Ще раз про питання рішального впливу на характер Франка в 1874-6 роках », Краківські вісті, 1943, 24 травня, 113( 851), с. 4.)
468