До Розділу 3, с. 63 – 78
обома світовими війнами », у виданні: Євген Коновалець та його доба, Мюнхен, 1974, с. 513 – 516; Ю. П. Присяжнюк, « Ментальність українського селянства в умовах капіталістичної трансформації суспільства( друга половина XIX – початок XX ст.), УІЖ, 1999, № 3, с. 27.
46
ВР ЛНБ, ф. 206( Василь Щурат), од. зб. 922, п. 27, арк. 4.
47
Там само, арк. 6.
48
Ось який збірний образ сільських дякоучителів змальовують спогади з тих часів: « Це були ні селяни, ні інтеліґенти, ні світські, ні духовні. І одежа їх була – ні то селянська, ні то інтеліґента, ні то світська, ні то духовної особи, а все разом змішане. <...> Були між ними і деякі спосібніші і трохи очитані, але були й темні, що не то що не чули про ці предмети, але й вимовити не могли. На питання намалювати коло малювали колесо від воза, а про стародавніх римлян говорили, що ті ще жили за Наполеона ». Див.: О. Филимон Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка Тарнавських як причинок до історії церковних, священицьких, побутових, економічних і політичних відносин у Галичині в другій половині XIX сторіччя і в першій декаді XX сторіччя. Упоряд. і зредаґували д-р Анатоль Марія Базилевич і Роман Іван Данилевич, Торонто, 1981, с. 168 – 169. 49
Ł. H. Baik, « Z historii rozwoju ukraińskiej szkoły w Galicji », у виданні: Galicja i jej dziedzictwo, т. 3, Nauka i oświata, Andrzej Meissner, Jerzy Wyrozumski, ред., Rzeszów, 1995, с. 153.
50
Чмелик, Мала українська сім’ я, с. 104 – 106.
51
Михайло Павлик, ред., Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом( 1876 – 1895), т. 2 – 8. Чернівці, 1910 – 1912 [ далі – Павлик, Переписка ]. Тут – т. 2, с. 14.
52
« Вісті з Краю. Письмо з Снятинського », Батьківщина, 1880, 1 липня, № 13, с. 100.
53
Коріневич, « Спомини про Івана Франка », у виданні: Гнатюк, Франко у спогадах, с. 54.
54
Франкові знайомі, селяни Гринь Римар і Гринь Берегуляк, були вихованцями о. Чапельського, який переконав батьків віддати своїх талановитих дітей до гімназії(« Письмо з Дрогобиччини. Що где-що про соціялізм и богохульство в Добровлянах і в Волі Якубовій », Батьківщина, 1886, 24( 12) грудня, № 36 – 37, с. 215). Патроном Осипа Маркова, який навчався у Дрогобицькій гімназії приблизно у ті ж часи, що й Франко, був священик о. Іван Коростенський, колишній секретар Самбірської Руської Ради – див.: Андрій Заярнюк, « Руські патріоти в Галицькому селі 1860 – 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти( На прикладі Самбірської околиці)», Україна модерна, 2003, № 8, с. 113. За наполяганням місцевого поміщика Йосипа Теодоровича – приятеля селян, учасника повстання ¢ Ґарибальді та польського повстання 1863 р. – батько віддав до школи Василя Стефаника( див. його автобіографію у кн.: Василь Стефаник. Вибране. Ужгород, 1979, с. 227). Пор. також аналогічні українські та польські приклади з пізнішого часу: Вільям Нолл, Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 30 років, Київ, 1999, с. 99, 106; Jan Jakóbiec, « Szkolna droga syna chłopskiego, 1882 – 1896 », Galicyjskie Wspomnienia Szkolne, Antoni Knot, ред., Kraków, 1955, с. 404; Jan Madejczyk, « Dwa lata w szkółce wiejskiej, 1889 – 1891 », там само, с. 450 – 451.
461