Примітки
кав’ ярню відкрито у Венеції, вірогідно, у 1647 р.; слідом за нею з’ явилися кав’ ярні у Лондоні( 1652), Марселі( 1654) та Гамбурзі( 1677). Вирішальну роль у поширенні кави та кав’ ярень в Европі відіграли турки. Див.: Etienne Franćois, « Das Kaffehaus », Orte des Alltages. Miniaturen aus der europäischen Kulturgeschichte, Heinz-Gerhard Haupt, ред., München, 1994, с. 111. Польські та українські історики віддавна й безрезультатно дискутують, чи Юрій Кульчицький був польського а чи українського походження. Про рід Кульчицьких див.: Іван Волчко Кульчицький, Історія села Кульчиць і села Драго- Сасів( 700-ліття села і 1000-ліття роду), Дрогобич, 1995; книжка містить біограму Івана Франка як найславетнішого представника роду; Polska Encyklopedia Szlachecka, т. VII, Warszawa, 1937, с. 217 – 218.
49
Детальніше про родовід Франка за материнською лінією див.: Роман Горак, Марія, мати Франкова, [ ч. 1 ], Трускавець, 1994, с. 8 – 13.
50
Fras, Galicja, с. 65; Pękacz, « Galician Society », с. 23( прим. 3); Edmund Lewandowski, Charakter narodowy Polaków i innych, London – Warszawa, 1995, с. 138.
51
A. Fischer, Zarys etnograifii Polski południowo-wschodniej, Lwów, 1939, с. 5
52
Роман Кирчів, « Цикл шляхетських повістей Андрія Чайковського », у виданні: Андрій Чайковський, Спогади. Листи. Дослідження, 3 т., Львів, 2002, т. 3, с. 351 – 353 [ далі: Чайковський, Спогади ].
53
У своїй скандально відомій « Книжці плебейських родин »( інкше знаній як « Книжка хамів ») польський шляхтич Валеріан Неканда-Трепка перелічив 2,5 тисячі родин, що мали плебейське походження і домоглися шляхетського стану з допомогою грошей, вдалих шлюбів та інтриґ( Walerian Nekanda-Trepka, Liber generationis Plebanorum, 2-е вид., Wrocław, 1995).
54
Ślusarek, « Włościańscy i niewłościańscy mieszkańcy wsi galicyjskiej », с. 122; Петро Белз, « Сторінки життя української шляхти та її відображення у творах А. Чайковського », у виданні: Чайковський, Спогади, т. 3, с. 374.
55
Ślusarek, « Włościańscy i niewłościańscy mieszkańcy wsi galicyjskiej », с. 121; Белз, « Сторінки життя української шляхти », с. 371, 374.
56
Центральний державний історичний архів України( далі – ЦДІА) у Львові, ф. 201, оп. 4а, од. зб. 6144.
57
Іван Негребецький, « До родоводу Івана Франка », Літературно-науковий вістник, 1926, т. 90, кн. 7 – 8, с. 233.
58
Наталя Яковенко, Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.( Волинь і Центральна Україна), Київ, 1993, с. 271; Мирослав Трофимук, « Національна свідомість через призму життя і творчості Андрія Чайковського », у виданні: Чайковський, Спогади, т. 3, с. 332 – 338.
59
Антін Дольницький, « Спомини про молодого Івана Франка », у виданні: О. І. Дей, Н. П. Корнієнко, упор., Іван Франко у спогадах сучасників, Львів, 1956, с. 104; Іван Кобилецький, « Дещо про Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 37.
60
Кобилецький, « Дещо про Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 40.
61
Іван Франко. Документи і матеріали. 1856 – 1965, Київ, 1966, с. 26 – 27, 38.
62
Горак, Марія, мати Франкова [ ч. 1 ], с. 8; Mikołaj Kuplowski, Iwan Franko jako krytyk literatury polskiej, Rzeszów, 1974, с. 3.
63
Кобилецький, « Дещо про Франка », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 37. 456