До Розділу 2, с. 45 – 60
39
Роман Горак, «“ Я є мужик, пролог, не епілог”. Повість-документ », Київ, 1989, № 9, с. 49 – 59.
40 a. b. зъ Самбора. « О прôзвищахъ и именахъ ». Слово, 1862, 29 вересня( 11 жовтня), с. 300.
41
Юліан Костьович Редько, Словник українських прізвищ, т. 2 [ у друці ], с. 1099; О. С. Стрижак, « Франки( матеріали до“ Етимологічного словника етнонімів України”)», у виданні: І. Є. Єфименко, ред., Актуальні питання антропоніміки. Збірник матеріалів наукових читань пам’ яті Юліана Костянтиновича Редька, Київ, 2005, с. 218 – 229; І. І. Трійняк, Словник українських імен, Київ, 2005, с. 395. Дякую львівським філологам Олегові Купчинському та Романові Осташу, які привернули мою увагу до цих публікацій.
42
Покликання на те, що у метричних книгах Франкові предки були записані як Франківи, або що у XVI столітті біля Рогатина існувало село Франківці( див.: Горак, « Я є мужик », с. 59; Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1, с. 84, 96) не можуть спростувати факту неслов’ янського походження цього прізвища. Слов’ янізовані форми неслов’ янського кореня були досить поширені у старій українській мові з її численними запозиченнями з німецької та латинської мов( G. Y. Shevelov, « Language », Encyclopedia of Ukraine, т. III, с. 44).
43
Один із найраніших німецьких композиторів, маґістер Франко Тевтонський( Franco Teutonicus), походив із Кельна, але якийсь час жив у Парижі, музичному центрі XII – XIII ст. – чим і заслужив собі прізвисько « Franco », тобто француз( Friedrich Genmeich, ред., Magistri Franconis Ars Cantus Mensurabilis. Ausgabe von E. de Coussemaker nebst Zwei Handschriftlichen Fassungen, Darmstadt, 1957, с. 7). Обидва Франки, знані у польській історії – познанський єпископ XI ст. та астроном XIII ст., – походили з німецьких земель( відповідно, з Райну та Силезії): Zofia Kozłowska-Budkowa, « Franko, biskup polski », Polski Słownik Biograficzny, т. 7, Kraków, 1948 – 1958, с. 82; Aleksander Birkenmajer, « Franko z Polski », там само, с. 93). Відомий серед хорватів рід Франків чи Франкопанів( по-хорватськи – Франов) походив з Італії( Zvonomir Turina Křevan, Liber roda Turinskog i Franko od nastanjivanja u primorskom kraju, te of 1673 – 1969, Rijeka, 1971, с. 85 – 88). Ходили чутки про нібито єврейське походження іспанського каудільйо генерала Франко – і через його зовнішність, і через те, що це було одне з найпоширеніших в Іспанії єврейських прізвищ( Paul Preston, Franko. A Biography, New York, 1994, с. 1).
44
И. Наумовичъ, « Назад къ народу!», Слово, 1881, 25 липня( 6 серпня), № 79, с. 2.
45
Walter Kuhn, Die jungen deutschen Sprachinseln in Galizien. Ein Beitrag zur Methode der Sprachinselforschung. Mit einem Vorworte von Univ. Prof. Dr. Eduard Winter in Prag, Münster in Westfalen, 1930, с. 135 – 138.
46
Magocsi, Galicia, с. 249.
47
Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1, с. 86, 95.
48
За леґендою, коли після закінчення облоги Відня Юрія Кульчицького( Georg Franz Koltschitzky) винагородили за мужність мішками кави, захопленими в турецькому обозі, той відкрив першу у Відні – і, як уважалося, в Европі – кав’ ярню й запровадив сучасний спосіб пиття кави, з вершками та цукром( турки пили каву гіркою). Насправді ж першу
455