Примітки
25
Ludwik Dziedzicki, « Lwów », у виданні: Sulimierski, Chlebowski, Walewski, ред., Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego, т. 5, Warszawa, 1884, с. 508.
26
Dobrowolski, « Peasant Traditional Culture », с. 278.
27
Тут ми не входимо у питання дефініції селянства як теми складної, але малоістотної для нашої розповіді. Як робочу приймаємо пропозицію тих дослідників, що наголошують перевагу спільних форм культурної поведінки селян над економічними відмінностями( див.: Stauter-Halsted, The Nation in the Village, с. 10). Загальне обговорення теми див.: Michael Kearney, Reconceptualizing the Peasantry. Anthropology in Global Perspective, Boulder, Colorado; Cumnor Hill, Oxford, 1996.
28
Детальніше див.: Krzysztof Ślusarek, « Włościańscy i niewłościańscy mieszkańcy wsi galicyjskiej w XIX wieku: wzajemne relacje », Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego. Prace Historyczne, 1999, № 126, с. 117. Слюсарек виділяє разом із селянами лише п’ ять груп, не згадуючи про ремісників, священиків тощо.
29
О. І. Дей, упор., Коломийки в записах Івана Франка, Київ, 1970, с. 27, 36, 46, 66, 69, 79, 81, 83, 97, 99, 100, 102.
30
Франко, Галицько-руські народнї приповідки, т. 2, кн. 1, с. 275 – 276.
31
Франко вклав в уста одного зі своїх героїв оповідь про коваля Яця [ Якова ]: « Гого, – / нема тут багача в цілім повіті / над Яця-коваля! Чого-чого / нема у нього! Гроші з срібла биті, / худоба, що і пану би не встид, / а одіж, а футра, сукном покриті! / У свято жінка як натаращить / коралів, то аж гнуть додолу шию! / Се раз багач, там мож ся поживить!» [ 4: 409 ].
32
Франко описав її у спогаді « Моя вітцівська хата », надрукованому вже по його смерті: Матеріяли до української етнології. Видає етнографічна комісія, т. 18. Львів, 1918, с. 1 – 4; передрук у виданні: Михайло Гнатюк, упор., Спогади про Івана Франка, Львів, 1997, с. 557 – 559 [ далі: Гнатюк, Спогади ].
33
Василь Стефаник, Вибране, Ужгород, 1979, с. 237; Іван Коссак, « Іван Франко та його брати », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 47.
34
Опис Слободи Франко подав у своїй незакінченій повісті « Гутак » [ 16: 405, 420 – 421 ]. 35
Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1. с. 76; Іван Франко, « Моя вітцівська хата », у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 557.
36
Навіть антрополог Федір Вовк на підставі вигляду Франкової голови заносив його до « німецького типу » – див.: Іван Труш. « З моїх споминів про Франка ». Дзвін, 2003, 3, с. 124.
37
ВР ІЛ, ф. 3( Іван Франко), од. зб. 1608, арк. 101; Іван Пулюй, Збірник праць, Василь Шендеровський, ред., Київ, 1996, с. 547, 562; Михайло Возняк, « Німецька доповідь Франка для шведа про Україну », Львівські вісті, 1942, 18 червня, № 133( 257), с. 2. Пам’ ять про німецьке походження Франка не урвалася після його смерти. Під час Другої світової війни львівський будинок родини Франків купив фольксдойч, директор фабрики парфумів, і капітально його відремонтував, вважаючи Франка фольксдойчем.( Горак, Гнатів, Іван Франко, кн. 1, с. 224.)
38
Тотожність коваля Івана Гердера та Якова Франка ніде в Івана Франка не заявлена, це радше здогадка пізніших дослідників.
454