Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 437

Висновки індустріялізації? Треба було винайти формулу, котра водночас містила б у собі елементи нової реальности і прокладала би дорогу до реалізації того, що перебувало в зародку. Сферою пошуків цієї формули була література – не у вужчому значенні, як корпус художніх творів, але також із додатком газетної та журнальної публіцистики, мемуарів, кореспонденції, травелогів. Тексти, продуковані в цьому середовищі, скидалися на писання нових апостолів. Але тільки деякі з них могли піднятися до рівня Євангелія у позитивістському ключі. Вони могли виникати у різних жанрах літературної творчости. Однак най­більше шансів для появи нового Євангелія давала поезія – вона, зав­ дяки licenciatia poetae, найбільше передбачала спротив реальності, а радикальна трансформація суспільного образу поета підносила його пи­сання до статусу пророцтва. У кожному разі, літератори, а найперше поети, стають центральними гравцями на полі – чим, серед іншого, можна пояснити те, чому так багато молодих освічених людей хворіли на пошесть «поезоманії». Трансформація поля гри в часи Франкової молодости поставила Га­­­личину у центр східно- і центральноевропейської політики. Іронією га­ лицької ситуації було те, що більшість західноевропейських ідей прийшло сюди зі сходу, з Російської імперії, через посередництво варшавської та київської інтеліґенції. Східний імпорт західних ідей відображав той факт, що австрійська Галичина до моменту дозрівання Франка була частиною ні­мецькомовного простору, а в рамках цього простору залишалася дру­ горядною периферією щодо головних центрів панівної німецькомовної куль­­тури, Берліна та Відня – а це робило тут масштабні культурні іно­­вації малоймовірними. Впровадження автономії краю та наступна по­ло­нізація різко змінили ситуацію. Вони перетворили Галичину з глухої ні­мецькомовної провінції на центр польської культури. Львів за своїм ста­тусом культурної метрополії поступався перед Санкт-Петербурґом, Бу­­дапештом, Віднем і Варшавою, але був рівний Москві та Києву, а за деякими показниками на початку 1880-х років навіть перевищував їх, залишаючи позаду інші великі адміністративні центри. На східно- і цент­ральноевропейському полі в останній третині XIX ст. Галичина та Львів стали однією з центральних ділянок, де вирішувалася доля великої гри. Об’єктивно Франко та його товариші сильно скористали з цієї зміни. Во­на зробила їхні голоси набагато чутнішими поза межами провінції, в якій вони народилися. Суб’єктивно ж вони мусили визначитися щодо па­ нівної польської культури. Польська асиміляція відкривала можливість 437