Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 437
Висновки
індустріялізації? Треба було винайти формулу, котра водночас містила б у
собі елементи нової реальности і прокладала би дорогу до реалізації того,
що перебувало в зародку.
Сферою пошуків цієї формули була література – не у вужчому значенні,
як корпус художніх творів, але також із додатком газетної та журнальної
публіцистики, мемуарів, кореспонденції, травелогів. Тексти, продуковані
в цьому середовищі, скидалися на писання нових апостолів. Але тільки
деякі з них могли піднятися до рівня Євангелія у позитивістському ключі.
Вони могли виникати у різних жанрах літературної творчости. Однак
найбільше шансів для появи нового Євангелія давала поезія – вона, зав
дяки licenciatia poetae, найбільше передбачала спротив реальності, а
радикальна трансформація суспільного образу поета підносила його
писання до статусу пророцтва. У кожному разі, літератори, а найперше
поети, стають центральними гравцями на полі – чим, серед іншого, можна
пояснити те, чому так багато молодих освічених людей хворіли на пошесть
«поезоманії».
Трансформація поля гри в часи Франкової молодости поставила
Галичину у центр східно- і центральноевропейської політики. Іронією га
лицької ситуації було те, що більшість західноевропейських ідей прийшло
сюди зі сходу, з Російської імперії, через посередництво варшавської та
київської інтеліґенції. Східний імпорт західних ідей відображав той факт,
що австрійська Галичина до моменту дозрівання Франка була частиною
німецькомовного простору, а в рамках цього простору залишалася дру
горядною периферією щодо головних центрів панівної німецькомовної
культури, Берліна та Відня – а це робило тут масштабні культурні іновації
малоймовірними. Впровадження автономії краю та наступна полонізація
різко змінили ситуацію. Вони перетворили Галичину з глухої німецькомовної
провінції на центр польської культури. Львів за своїм статусом культурної
метрополії поступався перед Санкт-Петербурґом, Будапештом, Віднем
і Варшавою, але був рівний Москві та Києву, а за деякими показниками
на початку 1880-х років навіть перевищував їх, залишаючи позаду інші
великі адміністративні центри. На східно- і центральноевропейському полі
в останній третині XIX ст. Галичина та Львів стали однією з центральних
ділянок, де вирішувалася доля великої гри.
Об’єктивно Франко та його товариші сильно скористали з цієї зміни.
Вона зробила їхні голоси набагато чутнішими поза межами провінції, в
якій вони народилися. Суб’єктивно ж вони мусили визначитися щодо па
нівної польської культури. Польська асиміляція відкривала можливість
437