Частина друга. Франко та його суспільство
розв’ язки цієї кризи, пропоновані тоді, справляли довготривалий вплив впродовж XX століття 25.
Бісмарк, один із найпрагматичніших політиків цієї доби, був переконаним, що Европа доти не заспокоїться, поки всі її народи не стануть націями – або, як він зневажливо називав їх, « племенами ». Ця різниця у вживанні термінів, твердить біограф Бісмарка, не була випадковою. « Адвокати націоналізму твердили, що вони проповідують високий моральний принцип – Мадзині, який порівнював націоналізм із християнством, просто доводив цей арґумент до крайности. Бісмарк не вважав націоналізм високим чи моральним [ принципом. – Я. Г.]; він просто сприймав його як неминучість і прагнув бути на тій стороні, що перемагає » 26.
З другої половини XIX ст. націоналізм вступає у змагання з сильним новим суперником – марксизмом. « Маніфест Комуністичної партії » Маркса й Енґельса можна читати як антикапіталістичний, так й антинаціоналістичний маніфест. Обидві ідеології пропонували два конкурентні способи творення модерного суспільства – вертикальну інтеґрацію( націоналізм) проти горизонтальної інтеґрації( марксизм). У кінцевому рахунку йшлося про те, хто буде головною дійовою особою історії – нація чи клас 27.
Перевага Франкової формули полягала в тому, що вона пропонувала поставити в основу побудови нового суспільства водночас і націю, і клас. У кінцевому рахунку, ця формула поєднувала концепцію patrie з поняттям проґресу – а вважається, що саме таке поєднання є успішною формулою націотворення 28. На середину 1880-х років українофільство у Галичині було суголосним із новими тенденціями суспільного розвитку. Це визнавав русофіл Филип Свистун:
Украинизм есть последствие нового направления в духовной жизни Европы, которое, от второй половины восемнадцатого столетия повольно возростая, от Запада распространялось к Востоку, и доставшись в Россию, сделало переворот в воззрениях образованных сословий русского народа. На поле науки произвело оно эмпиризм, на поле изящной словесности романтизм, на поле искуств реализм, в политическом и общественном отношении породило оно идею личной свободы и равенства всех людей 29.
Подібну думку висловлював Франків ровесник о. Филимон Тарнавський:
Москвофільська ідея мала на першому плані русифікацію народних мас, а не соціяльне питання. В українців ішли в парі справи національні, економічні й соціяльні. Українська ідея була ідеальніша, пускала глибше коріння
424