Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 40
Частина перша. Франко та його Çчаси
росіяни відставали від місцевих шведів, фінів, німців і поляків (статистика
не враховувала українців і білорусів, які через цензурні обмеження не
мали своїх національних видань, хоча їхня освічена верства читала по-
російськи). Значну частину відповідальности за відставання у друці можна
списати на російський уряд, зокрема на його жорстку цензурну політику.
Однак і в Австро-Угорській імперії, де цензура була м’якшою, а політичні
свободи більшими, східнохристиянські русини, румуни, серби за цим самим
показником поступалися західнохристиянським німцям, угорцям, чехам,
хорватам і словенцям (цей двоподіл порушувався у випадку словаків, що
були ближчими до першої групи) 59 (див. таблицю 2).
Гальмівним чинником у розвитку книгодрукування та читацького
ринку був низький рівень письменности населення. І знову ж таки, се
ред східнохристиянських народів цей рівень був однаково невисоким і
в Російській, і в Австро-Угорській імперії. І тут, і там вони виразно від
ставали від протестантів, іудеїв та католиків 60 (див. таблиці 3 і 4). У самій
Галичині число неписьменних у Галичині зростало із Заходу на Схід і було
найвищим серед руського населення. Загальна тенденція була така, що чим
більша частка руського населення у певній місцевості, тим вищий рівень
неписьменности; в окремих східних повітах він сягав аж 90% 61 .
Відмінности між Західною та Східною Галичиною та польcьким і
руським населенням були помітні й у темпах демографічних змін. Назагал
галицькі русини вступили у велику демографічну трансформацію пізніше;
за багатьма показниками, властивими для традиційного відтворення
(надзвичайно