Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Página 351
Розділ 14. Франко та його євреї
еміґрації російських євреїв до Західної Европи і Північної Америки, з дру
гого боку – сіонізму, як відповіді на ріст антисемітських настроїв. Погроми
1881 р. вплинули і на Галичину. Частина євреїв із Росії по дорозі на Захід
затрималася у Галичині й залишилася тут – що дало привід до нового
обговорення єврейської тематики 62 . І євреї, і неєвреї чекали повторення
тут тієї хвилі насильства, яка прокотилася південними українськими гу
берніями.
Франко добре знав про те велике занепокоєння, що запанувало серед
євреїв на Підгір’ї після 1881 р. «Носились дивовижні слухи, тривожні
оповісті, зловіщі пророкування», – згадував він про ці настрої пізніше
[Мозаїка: 27]. Записавши декілька єврейських пісень із того часу – на
слідування стародавніх псалмів із благаннями до Єгови про поміч, Франко
переробив їх і поклав в основу циклу віршів «Жидівські мелодії». Головною
темою одного з них – «Самбатіон» – є незнищенність єврейського духу:
Гадаєте, вже й побідили
Отті, що в безумнім гніві
Мордують жидів на Вкраїні?
Побачим, як будем живі!
А я наперед вам те кажу,
Як в наших письмах стоїть:
Завчасно з побіди хваляться,
Жиє бо ще цар наш Давид!
...............................................
Нещасне село те і місто,
Де в муках, в пониженню жид, –
І горе землі тій, як стане на неї
Обома ногами Давид.
[Мозаїка: 27, 31]
В іншому вірші вжито образ пір’я з роздертих єврейських перин як
свідка, що кличе до неба за помсту:
Весь город від краю до краю –
Руїна одна, плач один!
Гляди ж на тих варварів зграю,
О пір’я з жидівських перин!
Гляди, що тут нашої втрати,
Що наших ту впаде сльозин –
Щоб Богу це все розказати,
О, пір’я з жидівських перин!
[Мозаїка: 32]
351