Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1

Частина друга. Франко та його суспільство українство, рекламував видання перекладу Талмуда популярно для народу, щоб народ знав, що «жиди думають о нас, в які сіти діявольські усилують запутати каждого християнина» 48 . Поновлення контактів Франка з єврейським світом пов’язано з початками його соціялістичної діяльности. Галицький соціялістичний ко мітет, утворений навколо газети «Praca», поклав собі за мету утворити русько-польсько-єврейську робітничо-селянську партію. Відповідно, соціялістичну пропаґанду належало вести мовами всіх цих груп. Це була ідея, що сильно відбігала від практики й ідеології більшости европейських соціялістичних рухів. Вони відкидали потребу окремих організацій та окремих видань для пролетаріяту «неісторичних націй» – якими, у ви падку Галичини, були русини та євреї. Натомість позиція галицького соціялістичного комітету імпліцитно визнавала євреїв за окрему націю та ставила їх на один рівень з іншими народами. Вірогідно, ця ідея не належала Франкові чи ще комусь із редакції «Pracy» – тут напевно позначився вплив Драгоманова, який в еміґрації вів «культурні війни» з польськими та російськими революціонерами-соціялістами за право «неісторичних націй» на власний соціялістичний рух. Але Франко був одним із найпалкіших її пропаґандистів, про що свідчить, зокрема, його популярний виклад програми галицьких соціялістів «Чого хоче галицька соціялістична громада?». Мало того: Франко доклався до налагодження зв’язків із єврейським робітничим середовищем. У редакції працювало двоє євреїв: брати Людвік та Адольф Інлєндери. Франко тісно з ними дружив, а Людвіка характеризував згодом як «щирого приятеля нашої народности, чоловіка наскрізь чесного і з широкою освітою» 49 . Проте, як і інші «поступові євреї», брати Інлєндери не надавалися до ролі пропаґандистів серед незасимільованої єврейської бідноти. Як признавався Адольф Інлєндер у листі до Михайла Павлика (5 червня 1880 р.), Поступових євреїв, котрі могли би зреалізувати проєкт створення окремого жидівського нурту серед робочих євреїв, немає: ті, що є, не можуть називатися євреями, бо не мають відношення до загалу євреїв, а власне з єврейським пролетаріятом, а навіть не могли би з ним порозумітися, бо не знають ані мови, ані звичаїв 50 . Парадоксальним чином саме Іван Франко завдяки доброму знанню їдишу найбільше приклався до забезпечення «єврейського напрямку» у діяльності галицьких соціялістів, передусім у Бориславі. За час свого вимушеного побуту в околицях Дрогобича у 1881–1883 р. Франко записав 348

Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 348