Розділ 14. Франко та його євреї
от віденський публіцист Генрик Монат 45 та відомий польський класичний філолог Лєон Штернбах 46.
Що між учнями-євреями й учнями-християнами не існувало великої дистанції, говорить той факт, що Франко, займаючись репетиторством, найбільше замовлень мав у дрогобицьких єврейських сім’ ях. Зі свого знайомства з сімейним життям галицьких євреїв Франко-учень виніс два важливі висновки. По-перше, єврейські діти були розвиненіші за християнських. Цю обставину він пояснював собі тим, що єврейські хлопці вчилися набагато більше – окрім школи, ще й удома. По-друге, у єврейських сім’ ях його вразила щирість стосунків між поколіннями, здатність батьків радіти успіхам дітей, підтримувати їх добрим словом і похвалою – часом навіть перебільшуючи їхні справжні успіхи. Франкоучень заздро прислухався до похвал, що їх зі сльозами зворушення розсипав Штернбах-батько на адресу свого талановитого сина, « бо я, убогий, вчасно осиротілий селянський син, не мав на світі нікого, хто клопотався би про мої поступи з такою великою любов’ ю й бодай би напів із таким великим з розумінням » [ Мозаїка: 343 ].
Спостереження над відмінностями між християнським і нехристиянським світом пробудили у Франка, ще у часи навчання у Дрогобицькій гімназії, зацікавленість культурою Сходу. Вже тоді, визнавав він, його « тягло на Схід ». Старий заповіт, поряд з античними авторами, справив на нього глибоке враження: він зачитувався ним у церковнослов’ янському, німецькому та польському перекладах, а згодом і сам переклав віршами чимало з Іова та кілька глав Ісаї 47. Батько його шкільного товариша Лімбаха, прочитавши Франкові переклади пророків, сказав йому:
Чого вам там шукати в жидів? І хіба ви здібні зрозуміти їх почуття та передати їх як слід? А хоч би були здібні, то питайте самі себе: нащо придалось би се? Кому се потрібне? Хіба се тепер цікавить кого, чим цікавилися ті люди перед тисячами літ? [ 21: 325 ]
Лімбах часто приходив до Франка, випозичаючи у нього книжки з західної літератури. Через нього Франко знайомився зі світом засимільованих євреїв, яких було досить багато у Дрогобичі.
Вступивши у Львівський університет, Франко на якийсь час утратив ближчі контакти з євреями. Серед студентів, які разом з ним записувалися на філологічні курси, євреїв не було. Так само не було їх у тих студентських товариствах, членом яких був Франко [ Мозаїка: 347 ]. Тогочасне руськоукраїнське студентське середовище не було вільне від антисемітських упереджень. Журнал « Друг », іще перед наверненням його редакції в
347