Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Seite 330

Частина друга. Франко та його суспільство літературні смаки. На перших порах їхні стосунки були позначені любов’ю. Це видно з їх листування 93 та з Франкового вірша, написаного півроку після шлюбу [2: 401]. Однак це був єдиний твір, якого він присвятив дружині. Ще під час заручин із Хоружинською Франко закохався в іншу жінку, Целіну Зиґмунтовську 94 . Закохувався він і пізніше, шукаючи любові поза сім’єю. У кінцевому ж рахунку і Франко, і Хоружинська схильні були вважати свій шлюб катастрофою – що було розплатою за «шлюб без любові, а з доктрини». Post scriptum Діяльність Франка і Павлика досить легко типологізувати: обидвоє належали до «чоловіків, що займаються фемінізмом». При обговоренні цього типу завжди виникає питання, наскільки щиро це можуть робити чоловіки, і чи не переслідують вони при цьому своїх власних цілей 95 . Амбівалентність цієї ролі добре помітна у випадку Франка і Павлика. З одного боку, обидвом належать безсумнівні заслуги в зародженні українського жіночого руху в Галичині у 1880-х роках. З іншого ж, вони заперечували самостійну вартість цього руху, намагаючися підпорядкувати його політичним цілям галицького радикалізму. Зрозуміло, що це викликало спротив галицьких українських феміністок. Тому стосунки Франка і Павлика з жіночим рухом були наповнені взаємними розчаруваннями і ресентиментами – й особливо це стосується стосунків Франка і Кобринської 96 . Найтривкіший внесок Франко і (меншою мірою) Павлик внесли у фор­мування т.зв. літературного фемінізму – цілого напряму в галицько- ук­раїнській літературі у 1880–1930-х рр., представленого жінками-ав­ торками, що писали часто, хоча й не винятково, на жіночі теми 97 . Їхні твори здебільшого не відзначалися надзвичайним талантом, але самі вони виконували важливу роль зв’язкової ланки між українським демократичним та жіночим рухами. Найбільші заслуги належать тут Юлії Шнайдер, першій галицькій поетці, відомій під псевдонімом Уляна Кравченко. Ця Франкова вихованка стала своєрідною моделлю для наслідування серед молодших жінок. Їй же належить активна роль у поширенні культу Франка у міжвоєнні роки 98 . Однак ані у її творах, ані у творчості інших жінок не зустрічаємо ідей фіктивного чи вільного шлюбу, що ними захоплювалися галицькі радикали у передвоєнних роках. Наскільки життєздатними були нові форми стосунків між чоловіками і жінками, котрі пропонували галицько-українські радикали? Історія подає лише фраґментарні відомості. Їх, однак, достатньо, щоб скласти певні 330