Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 295

Розділ 12. Франко та його Борислав бориславського циклу, «Полуйка» і «Вівчар». Але навіть у своїх останніх оповіданнях Франко ніколи не використовував нового матеріялу, який би датувався би пізніше від 1882 року. І він ніколи не повернувся до свого наміру написати щось більшого про організований робітничий рух – а це мало би бути головною темою «Андруся Басараба». Можна припустити, що це була запізненна Франкова реакція на Бориславську війну: писати після неї що-небуть про організований робітничий страйк виглядало б надто надуманим. 1907 р. Франко публікує останню, третю редакцію «Boa constrictor». Втім, вона переписана так сильно, що можна сказати: маємо справу з новою повістю. Головна зміна стосується образу Германа Ґольдкремера: тепер від зображений як успішний підприємець й організатор великої промисловости, який водночас дбає про добробут робітників – і робітники відповідають йому вдячністю і симпатією (навіть називають його «наш батько і захисник»). Його головний ворог – і водночас головний неґативний персонаж повісти – є дрібний підприємець й облудник Ізик Цаншмерц. Він пробує викрасти озокерит із Германової шахти і висаджує її в повітря. Під час вибуху обидва конкуренти гинуть, і їхня смерть знаменує кінець усієї історії [22: 109–207]. Над третьою редакцією «Boa constrictor» Франко працював тоді, коли Борислав, здавалося, підтвердив його сподівання з часів соціялістичної молодости: Бориславсько-Дрогобицький басейн став свідком масового робітничого руху. В новій версії, однак, немає й натяку на класовий конфлікт 80 . Навпаки – вона змальовує класову гармонію між ¢ольдкремером і його роб