Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 295
Розділ 12. Франко та його Борислав
бориславського циклу, «Полуйка» і «Вівчар». Але навіть у своїх останніх
оповіданнях Франко ніколи не використовував нового матеріялу, який
би датувався би пізніше від 1882 року. І він ніколи не повернувся до свого
наміру написати щось більшого про організований робітничий рух – а це
мало би бути головною темою «Андруся Басараба». Можна припустити,
що це була запізненна Франкова реакція на Бориславську війну: писати
після неї що-небуть про організований робітничий страйк виглядало б
надто надуманим.
1907 р. Франко публікує останню, третю редакцію «Boa constrictor».
Втім, вона переписана так сильно, що можна сказати: маємо справу з
новою повістю. Головна зміна стосується образу Германа Ґольдкремера:
тепер від зображений як успішний підприємець й організатор великої
промисловости, який водночас дбає про добробут робітників – і робітники
відповідають йому вдячністю і симпатією (навіть називають його «наш
батько і захисник»). Його головний ворог – і водночас головний неґативний
персонаж повісти – є дрібний підприємець й облудник Ізик Цаншмерц. Він
пробує викрасти озокерит із Германової шахти і висаджує її в повітря. Під
час вибуху обидва конкуренти гинуть, і їхня смерть знаменує кінець усієї
історії [22: 109–207].
Над третьою редакцією «Boa constrictor» Франко працював тоді, коли
Борислав, здавалося, підтвердив його сподівання з часів соціялістичної
молодости: Бориславсько-Дрогобицький басейн став свідком масового
робітничого руху. В новій версії, однак, немає й натяку на класовий
конфлікт 80 . Навпаки – вона змальовує класову гармонію між ¢ольдкремером
і його роб