Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 293
Розділ 12. Франко та його Борислав
Naddniestrzańska», головною причиною вибуху насильства була конкуренція
між великим і малим капіталом. «Бориславську війну» спровокували місцеві
єврейські підприємці, що в такий спосіб розправилися з конкурентами.
Більшість галицької преси прийняла ту версію подій, що її запропонувала
«Gazeta Naddniestrzańska». Зокрема, «Praca», спершу схарактеризувавши
«Бориславську війну» як робітничий виступ, у наступному номері мусила
від такої оцінки відмовитися: «Це була боротьба експлуатованих з ек
сплуатованими, боротьба, інспірована і проведена буржуазією, боротьба,
в якій обидві сторони боролися за чужу і ворожу справу» 72 .
«Praca» назвала свою публікацію про липневі події 1884 р. у Бориславі
«Перша пересторога для буржуазії». Але не менш виразною пересторогою
ці події були для галицьких соціялістів, показавши їм, що сильнішими від
почуття класової солідарности серед галицьких робітників є внутрішні
етнічно-релігійні поділи 73 . «Робітничий клас», а особливо «промислові
робітники у Бориславі», що на них так розраховували львівські соціялісти,
виявилися абстракцією, мало дотичною до галицьких реалій. Справу
пролетарської революції це відсувало на довгі роки, і робило створення
масового соціялістичного руху в Галичині дуже проблематичним.
Над ким сміявся
Борислав?
Треба думати, ця криза зачепила і Франка. Про місцеві події він добре
знав. Одразу через кілька днів після «Бориславської війни», під час зор
ганізованої ним мандрівки руської молоді влітку 1884 р., він разом із групою
молодших приятелів відвідав Борислав і Волянку. Щодо самої версії подій,
то він прийняв позицію «Gazety Naddniestrzańskiej» 74 , навіть похвалив її за
об’єктивний опис бориславських заворушень [44/1: 401]. А в кінці цього ж
року сам описав ці події:
Не менш бернардинів 75 к нам липнуть жиди.
В Бориславі – Господи милий! –
До робучих людей так прилипли – ади!
Що тридцять на смерть поранили.
І що за герої! Один гнав козак
Їх сто, аж губили патинки;
А козацьких потомків мордують отак
Жиди розпаношені ниньки 76 .
293