Частина друга. Франко та його суспільство
У липні 1884 р. у Бориславі вибухнув конфлікт, що його галицька преса назвала « Бориславською війною ». Реконструювати перебіг подій важко, бо різні джерела дуже розходяться в інтерпретаціях. Початок конфлікту поклала сутичка 18 липня 1884 р. між християнським робітником і двома єврейськими наглядачами у сусідній із Бориславом Волянці. Ранком наступного дня у Волянці відбувся антиєврейський погром. Натовп незідентифікованих осіб вдерся до кількох єврейських помешкань, вибивши двері й вікна та понищивши меблі, і до синагоги, де порвав молитовні книжки, але залишив неторкнутою тору. Згідно з показаннями місцевих євреїв, напасниками були робітники французької компанії. Едмунд Солєцький та його « Gazeta Naddniestrzańska » провели своє власне розслідування. З того, що в погромі вціліла тора, вони зробили висновок, що він був інсценований, а замовили його місцеві єврейські підприємці.
Так чи інакше, по обіді того самого дня дійшло до акту помсти. Озброєні сокирами та палицями 3 тис.( за іншими даними – 5 – 6 тис.) євреїв та робітників із єврейських шахт напали на гуртожитки французької кампанії. Натовп жорстоко розправився з тими робітниками-християнами, що не встигли втекти з гуртожитків, а потім знищив самі гуртожитки та інше майно французької кампанії. Тяжкі поранення дістали 34 робітники, з них п’ ятеро – смертельні. Край цьому « антихристиянському » погрому поклали місцеві жандарми, що прибули на місце подій із запізненням і відкрили вогонь у натовп. Двох нападників поранили, решта розбіглася. Тридцятьох заарештованих погромників згодом засудили на різні терміни ув’ язнення 71.
« Gazeta Naddniestrzańska » заперечувала, що головною причиною « бориславської війни » були антисемітські настрої. Єврейський капітал, твердила вона, стояв за обома сторонами. Власниками французької компанії були багаті єврейські капіталісти з Парижа та Відня, натомість провідниками іншої сторони були місцеві єврейські підприємці. Крім того, « Бориславська війна » не була спонтанним вибухом насильства – її довго планували. Французька компанія, побоюючись можливого нападу на свою власність, ще у березні 1884 р. просила запровадити поліційну станцію у Волянці, але дрогобицька повітова влада на її прохання не відгукнулася. Бориславських робітників, що брали участь у нападі на гуртожитки, звільнили від роботи, напоїли пивом і горілкою, і до Волянки їх відпровадили їхні наглядачі. На додачу, найняли ще й місцевих хуліганів, зокрема добре знаного зі своєї сили тутешнього цигана Гриня Лацька. Отже, робила висновок « Gazeta
292