Розділ 12. Франко та його Борислав
подій [ Мозаїка: 346; 41: 460; 48: 197 – 198 ]. Ця Франкова версія перекочувала у франкознавчі дослідження 47.
Дослідження історії робітничого руху у Бориславі змушує сумніватися у правдивості Франкових слів. Жоден із відомих робітничих протестів не надається бути історичною основою повісти « Борислав сміється » 48. Впадає в око, що сам Франко точної дати « великої бориславської пожежі » не подав: у його творах натрапляємо щонайменше на три версії: 1868, 1871 – 1872 і 1873 р. З історичних документів відомо про три бориславські пожежі 1866, 1874 і 1876 років – усі були результатом необережности, а не свідомого підпалу. Опосередковані свідчення дають змогу встановити, що Франко мав на увазі пожежу 1874 р. Але це не міняє підставового факту, що зв’ язок між страйком і пожежою він вигадав 49.
Для чого Франкові треба було містифікувати? Відповідь досить проста, і він її не ховає: щоби подати « реальне небувале серед бувалого і в окрасці бувалого ». « Реально небувалим » був страйк. Чекати його – як показує історія робітничого руху в Бориславі – треба було ще щонайменше двадцять років. А Франко хотів прискорити події. Свій репортаж 1880 – 1881 рр. про умови праці та життя робітників на найбільшій дрогобицькій фабриці Ґартенберґа і Ґольдкремера він закінчує словами, що видають його нетерпіння:
А ви, браття – дрогобицькі робітники, – невже ви не відчуваєтье своєї недолі, невже вічно думаєте гнути шию і терпляче схилятися, невже власні злидні не переконали вас, що сучасне « покірне телятко » не ссе тільки двох маток, але жодної? [ 44 / 1: 65 ]
Франкову повість можна було читати, ніби підручниковий виклад того, як готувати страйк. Головний її герой, робітник Бенедьо Синиця, після нещасного випадку на будові не може найти роботу в Дрогобичі і подається у Борислав. Перед лицем безвиході йому спадає рятівна думка: разом із побратимами по нещастю, з якими він зблизився тут, скласти касу взаємодопомоги. Коли грошей набирається достатньо, робітники оголошують страйк. Каса дозволяє їм протриматися без роботи. Підприємцям нічого не лишається, як поступитися перед робітничою солідарністю. Робітники на чолі з Синицею торжествують. Але їхня радість виявилася передчасною: один із наглядачів викрадає касу. Бенедьо занепадає духом, бо його ідея організованої боротьби провалилася. Один із Бенедевих побратимів Андрусь Басараб закликає підпалити Борислав. На цьому моменті повість й уривається. Згідно з начерком її плану, наступні
287