Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Página 273
Розділ 11. Франко та його селяни
бачити виразні сліди й однієї, й другої. З великою правдоподібністю
можна припустити, що свідомість селян відзначалася амбівалентністю і
демонструвала мало з того, що могло її чітко кваліфікувати як «клас» чи
«націю».
Тому й Франкові успіхи, і його невдачі щодо витворення модерного
(«свідомого») селянства мали би відповідати такому маловизначеному й
амбівалентному станові. Однак і така оцінка була б не цілком слушною. Вона
побудована на помилковому припущенні, що селянство має обов’язково
проходити еволюцію, кінцевим пунктом якої є його «усвідомлення» за
тим образом і подобою, які творять для нього інтеліґенція. Насправді,
навіть у «несвідомому» стані селянство досить добре давало собі раду з
пристосуванням до нових умов життя. Не існувало «об’єктивних причин»,
чому воно доконечно мало приставати до інтеліґентського проєкту.
Творення модерних ідентичностей не було одностороннім процесом
«згори до низу». Радше можна говорити про взаємні спроби селян й
інтеліґенції достосуватися одне до одного, скоротити – шляхом проб і
помилок, оборудок і компромісів – велику дистанцію між ними. Варто
наголосити, що Франків «селянський проєкт» не був адресований самому
лише селянству. Вже його сучасники демаскували Франка: він твердить,
нібито пише «для селян», – але для кого написано його довгі статті, яких
селяни напевно не розуміють? 109 Його праці були призначені насамперед
русько-українській інтеліґенції, особливо тому поколінню, що виходило
на громадсько-політичну сцену в останній третині XIX ст. Для молодих
людей Франко виконував роль певного зразка, за яким вони намагалися
моделювати свою діяльність і творчість. Він виконував цю роль не як
реальний фізичний Іван, а як уявний Мирон – певний архетип, що, з одного
боку, уособлює найкращі риси селянства, а з іншого, леґітимізує працю
інтеліґенції серед народу 110 .
Що діставали селяни взамін? Найпростіша відповідь: окремі звички і
спосіб думання освічених класів 111 . Здатність і бажання селян ідентифікувати
себе у термінах і категоріях, чужих для їх щоденного нормального досвіду,
вважається надзвичайно важливою для формування модерних націй 112 .
Важливо при цьому, щоб вони могли почуватися рівними з освіченими
класами, мати однакову з ними гідність. Роль Франка як «селянського сина»
могла бути винятково важливою – і як живого символу успіху людини «з
низів», і завдяки його творчості.
Для ілюстрації останньої тези звернімося знову до прикладу мови
як ключового чинника культурної інтеґрації селянства. Франко був
273