Частина друга. Франко та його суспільство
Якщо про зв’ язок двох вищеназваних публікацій із діяльністю Франка у сільських читальнях Дрогобиччини можна говорити з великою вірогідністю, то у випадку поширення Шевченкової поеми « Марія » цей зв’ язок є цілком певним. Наприкінці 1870-х років одному з членів Київської громади Федору Вовку прийшла ідея використовувати твори Шевченка, « великого селянського поета », для пропаґанди соціялістичних ідей серед українського селянства Австро-Угорської та Російської імперій. Проти цього виступив Михайло Драгоманов – не так проти самої ідеї, як проти способу її виконання. На його думку, « найчервоніші, найменш цензурні речі у Шевченка найменш годяться для того, щоб пускати їх в народ цілком, без покажчика і приміток ». Тому він радив вибирати з « Кобзаря » « найліпші, найпростіше писані й найясніші по думкам листки та вставляти їх у оповідання, які науковим способом повчатимуть про історію України, про державні й громадські порядки і т. п.» 72.
За таким принципом Драгоманов видав у Женеві у 1882 р. окремою книжечкою поему Шевченка « Марія, мати Ісусова ». Вибір на цю поему впав тому, що вона подавала відомий євангелістський сюжет у новій, « революційній » версії: за Шевченком, Марія народила Ісуса від молодого апостола, що ходив від села до села і пророкував прихід нового месії. Послання поеми було досить простим: Ісус Христос був земного походження, близьким до народу, так само як і Марія, оборонниця « окрадених, сліпих невільників », і його апостоли- « мужики » 73. У викладі Шевченка життя святого сімейства схоже до життя пересічної української селянської сім’ ї. « Отже, й Шевченко, – писав Драгоманов у передмові до цього видання – розказав про Ісуса та матір його Марію також по своїй вірі, по своїм думкам та побажанням, та й зложив ніби своє євангеліє, в котре вложив свої думки та бажання. А бажав Шевченко, щоб всі вже люде, а не тільки люде одної віри чи племені( народу) були вільні і рівні між собою і правом, і маєтком, щоб не керували людьми ані попи, ані пани, ані царі...» 74.
Шевченкова поема була видана як « метелик » українською мовою, але латинськими літерами у польській транскрипції, щоб бути зрозумілою не лише русинам, але й полякам та євреям 75. Вона стала одним із найпопулярніших видань, яке використовували галицькі соціялісти у своїй пропаґандистській діяльності 76. Франко твердив, що поема була дуже популярна серед селян. « Перечитую тож“ Кобзаря”, – писав Франко у листі до Івана Белея з Нагуєвичів наприкінці 1881 р. – Не можеш поняти, яке враження зробив тут другий том 77 [« Кобзаря ». – Я. Г.] на наших людей, що у нас були в гостях [ на весіллі у Франкового рідного брата. – Я. Г.].
262