Розділ 11. Франко та його селяни
надводною частиною айсберґа. Нелеґальна діяльність Франка та інших міських інтелектуалів залишалася під водою, під час слідства вона так і не випливла, і тепер відтворити її можна тільки на основі особистих архівів і пізніших спогадів. Кількість і повторюваність свідчень про Франкову роль у цій історії не залишає сумнівів, що вона була дуже важлива, якщо не центральна. З Мельником і його приятелями він зустрічався у дрогобицькій міській читальні, на дрогобицькій квартирі Іґнація Дашинського та в хаті дрогобицьких міщан Коссаків 67. Про загальну атмосферу близьких і теплих відносин свідчить листування між Франком, коли на початку 1883 р. він повернувся до Львова, та Дашинським і Мельником, які залишилися, відповідно, у Дрогобичі та Волі Якубовій. « Перед кількома днями приходив до мене Мельник з Волі Якубової, – писав Іґнацій Дашинський у листі до Франка від 4 лютого 1884 р. – По кількох днях знову прибігає до мене і каже, що хоче на ґвалт женити [ ся ], а з ніким іншим, іно з Анною Павлик, так ся дуже сподобала стаття єї в“ Молоті” уміщена ». У листі від 13 квітня 1884 р. Мельник просив Франка про посередництво у його справі з Павлик, бо з часу прочитання її статті « єдиним моїм бажанням було і єсть, якщо можна, взяти її за товаришку жити » 68. Як уже згадувалося вище, Франко нібито написав декілька малих аґітаційних брошур для селян і приходив на таємні селянські збори до Добрівлян. На одних із них він мав розказувати про земельну справу і про порядки в Америці і Швейцарії 69. Можна припустити, що Франко викладав основні тези вирішення аґрарного питання у Галичині – бо приклад Америки постійно присутній у його тогочасних( 1886 – 1888) публіцистичних працях, присвячених цій темі [ 44 / 1: 475, 572 – 573, 44 / 2: 107 – 188 ].
Правдоподібно, з діяльністю читалень у Волі Якубовій та Добрівлянах пов’ язаний лист « Справа церковна у Східній Галичині », що його надрукувала українською мовою « Praca » за наполяганням « товаришів із провінції ». У ньому пропаґовано думку про потребу відлучити церкву від держави й висловлено певність, що « замість релігії запанує колись штука [ мистецтво. – Я. Г.] й наука » 70. Слід також думати, що під впливом своїх дрогобицьких знайомств Франко у 1883 р. написав брошуру « Розмова про гроші і скарби з передмовою о заложенню Добровлянської читальні ». Вона була переробкою його підручника з політичної економії, який він написав іще у 1879 р. для львівських робітників і де у популярній формі виклав основні положення політичної економії за Мілом, Марксом і Чернишевським [ 49: 248 ] 71.
261