Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | страница 259
Розділ 11. Франко та його селяни
Володимир Коцовський, один із лідерів молодшої ґенерації 57 . Окрім того,
з Добрівлянами і Волею Якубовою мав активні контакти редактор дро
гобицького ліберального двотижневика «Gazeta Naddniestrzańska» Едмунд
Лєон Солєцький 58 . У 1886 р. Франко навіть думав осісти у Добрівлянах або
Волі Якубовій, купивши там ґрунт й утворити там комуну разом зі своїми
товаришами 59 .
Головним місцем, де відбувалися зустрічі й обмін ідей між інтеліґенцією
та сільськими активістами, були сільські читальні. Чи було їх виникнення
пов’язано з Франком і настільки, неясно. Реґулярно приїжджати в Добрів
ляни Франко став від 1878 р. 60 Читальню у Волі Якубовій заснували роком
раніше, у 1877 р. Однак цілих чотири роки вона проіснувала «провізорично»,
тобто лише на папері. Її поновне відкриття відбулося 21 серпня 1881 р. А
в Добрівлянах читальня відкрилася 22 травня 1881 р. – тобто і там, і там
через декілька місяців після того, як позбавлений засобів існування у Львові
Франко переїхав до Нагуєвичів [48: 283]. Чи «після того» значить «унаслідок
того», не знати. Документи про заснування обидвох читалень Франка се
ред засновників не згадують. Природно, що ініціятори могли просто не
вносити його до офіційних списків за його ж згодою: саме лише згадування
прізвища знаного соціяліста, який перебував під наглядом поліції, могло
зашкодити цілій справі. Ідею заснувати читальню у Волі Якубовій, згідно
з документами, подали учні Павло Гарбінський та Данило Лепкий, статут
написав Франків гімназіяльний приятель Михайло Зубрицький, а найбільше
до її відкриття спричинилися львів’яни Іван Кузів і Михайло Струсевич 61 . У
Добрівлянах читальню заснували місцеві селяни Гринь (Григорій) Римар,
Гринь Берегуляк та Іван Ступак 62 . Франко знав їх усіх: із Римарем учився у
Дрогобицькій гімназії, з іншими підтримував зв’язки через бориславських
і дрогобицьких робітників та Едмунда Солєцького 63 .
Впадають в очі дві важливі деталі. Перша – молодий вік активістів. У
Добрівлянах з усіх 20 членів читальні десятеро були парубки; у Волі Яку
бовій менше – 5 із 40, але тут існувало «Братство молоді», яке діяло спільно
з читальнею, але без статуту. Решту становили «жонаті». Ті з них, яких
можна зідентифікувати, були більш-менш ровесниками Франка, тобто
лише на декілька років старшими або молодшими. Друга деталь (пов’язана з
першою) – дуже швидкий розкол, що стався у сільських громадах через чи
тальні. Головна лінія поділу на їх прихильників та противників пролягла між
молодими й старшими селянами. Активісти у Волі Якубовій у звіті про свою
діяльність писали, що читальня «від заснування <...> до сего часу бореться
з ворогами». Головним опонентом був Панас Зубрицький, війт і проводир
259