Розділ 11. Франко та його селяни
За нових обставин одним із головних засобів виживання стала зарібкова еміґрація. Основними її напрямками були сусідні землі Російської імперії – колишнє Королівство Польське, Литва, Волинь або Центральна Україна, рідше Угорщина, Румунія або Буковина. По-справжньому масштабні зміни сталися з початком масової міґрації до Північної Америки у 1890-х роках. Незважаючи на величезні терпіння та муки, що їх зазнавали перші міґранти в Америку, багато кому вдавалося заощаджувати зароблене й відправляти родинам у Галичині. Ці гроші йшли головно на купівлю землі. Додатковим, але відчутним чинником покращання стану селян стало поширення в селі кооперативного руху. Кооперативи давали селянам вигідні позички і пропаґували нову техніку та нові способи господарювання 17. У результаті, як розповідав Франкові у 1890-х років один із селян-радикалів, « навіть найбідніший [ селянин ] може жити, коли тілько має пару здорових рук і охоту до праці » [ 19: 346 – 347 ].
Поступові зрушення в житті і побуті селянства набули якости цивілізаційних змін. Сільське населення зростало головно завдяки зниженню смертности. Це означало, що назагал селяни почали краще харчуватися і більше дбати про особисту гігієну. Вони й далі споживали переважно їжу рослинного походження, м’ ясо на обідньому столі з’ являлося так само рідко, – але їсти стали більше, аніж перед 1848 р., і випікали хліб із якіснішого борошна. Мінялися також і побутові умови: меншало випадків, коли худобу тримали в хаті; самі хати почали будувати на дві кімнати, а не на одну, як раніше; з’ явилися скляні шибки. Офіційні звіти повідомляли, що дедалі більше селян прагнуть зробити своє помешкання приємним для життя. Ознакою цього була, зокрема, поява в селянських хатах меблів, виготовлених і куплених у місті, а на стінах, поряд з іконами, – картин. Прикметним було поширення скла й фаянсу, а також металевого посуду замість звичних дерев’ яних ложок і тарілок, уживання нафтових ламп і стінних годинників. Раніше селяни носили власноручно вироблений одяг – тепер набували звичку купувати готовий, особливо охоче – жінки, які тепер тішилися навіть панчохами та французькими сукнями. Найобнадійливішою зміною стала поява у деяких оселях досі незнаної меблі: книжкової полички, що свідчило про появу в селян і нової звички читати 18. Фраґментарність свідчень не дозволяє встановити напевно, настільки масштабними були ці зміни, і якою була їхня динаміка. Правдоподібно, що вони стосувалися найперше тих селянських сімей, члени яких частіше стикалися з містом: сезонних робітників і міської прислуги. Не буде, однак, великим перебільшенням сказати, що галицьке селянство переживало
249