Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 239
Розділ 10. Франко та його світогляд
Post scriptum
Відкриттям Драгоманова і Франка – відкриттям не ориґінальним, але
важливим у контексті Східної Европи – було ствердження факту, що піднести
маси до загальної культури й цивілізації можна лише на національних
підставах. Чи, вдаючися до образів Франкової карикатури, універсальний
поїзд поступу мусить обов’язково рухатися національними рейками, тобто
бути «поступусом», а не «проґрессусом». Будучи соціялістами, Драгоманов
і Франко намагалися довести Марксову неправоту у тій частині його теорії,
яка заперечувала для робітників потребу національної батьківщини.
Подібний етос до кінця XIX ст. запанував серед соціялістів Австро-
Угорської імперії. Натомість у Російській імперії питання про спів
відношення соціяльного та національного й далі перебувало в центрі су
перечок 59 . Досить сказати, що після ухвалення Брюнської (1898) програми
однією з визначальних рис австро-марксизму став мирний поділ на різні
національні соціял-демократичні партії, а після створення Російської соціял-
демократичної партії (1903) перший визначальний скандал вибухнув через
відмову її керівництва прийняти єврейський Бунд на правах автономної
національної одиниці. Ганс Момзен, один із найавторитетніших дослідників
австро-марксизму, добачав подібність Брюннської програми з Програмою
галицьких соціялістів (1881) 60 . Не знати, маємо тут справу з випадковим
збігом, чи із впливом українського та галицького соціялістичних рухів вза
галі й Др