Розділ 10. Франко та його світогляд
с о ц і я л і з м у » 38. Франко практично не вживає центральних для марксизму термінів: « класова боротьба », « пролетарська( або « комуністична », як у « Маніфесті ») революція » тощо 39. « Під словом“ всесвітня революція” я не розумію всесвітній бунт бідних проти багатих, всесвітню різанину; се можуть під революцією розуміти тільки всесвітні рутенці, плосколоби та поліцаї <...>, – писав він у листі до Ольги Рошкевич. – Я розумію під революцією іменно цілий великий ряд таких культурних, наукових і політичних фактів, будь вони криваві або й зовсім ні, котрі змінюють всі дотогочасні поняття і основу і цілий розвиток якогось народу повертають на зовсім іншу дорогу. <...> Я переконаний, що послідній акт великої революції соціяльної буде остільки лагідніший, а тим самим розумніше і глибше переведений, оскільки освіта і наука зможе прояснити масам робочого народу ціль і способи цілого діла » [ 48: 111 – 112 ].
Найбільший же відхід Франка від марксизму можна помітити тоді, коли він пробує пристосувати його до галицьких умов. Маркс, як і Конт, Спенсер чи Бокл, не давали відповіді, що робити з їхніми теоріями тут і зараз у суспільстві, яке лише « вдивляється у картину власного майбутнього » – тобто, де технологічний поступ, індустріялізація, буржуазія, пролетаріят, модерна наука та інші гучні фрази звучали як список мрій, але не як реалії життя. У програмі галицьких соціялістів до слів « прагнемо утворити сильну робітничу партію » зроблено примітку, що її, як уважають, дописав Франко:
Нашим стосункам, можливо, більше б відповідала б назва « народної » партії. Бо в той час, коли на Заході кадри майбутньої бойової армії пролетаріяту готуються з фабричних робітників, у нас цю роль обіймає, здається, сільський люд... Рух пролетаріяту у нас буде, очевидно, передусім аґрарним. [ 45: 455 ]
Його конфлікт із редакцією « Pracy » полягав саме у його спробах пристосувати соціялістичну пропаґанду до селянських потреб. З усіх Франкових статтей редакція відкинула саме ту, в якій він « радив писати більш по-хлопськи, викинути всю заграничну термінологію та й старатися змодифікувати й саму теорію соціялізму так, щоб вона ліпше приставала до наших аґрарних та дрібнодворних обставин, ніж Марксів фабричний соціялізм » [ 48: 347 ].
У Франкових тогочасних заявах убачають впливи Драгоманова, який виступав проти механічного застосування марксизму до східноевропейських умов. Серед друзів Драгоманова у Київській громаді були Микола Зібер,
231