Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 204
Частина перша. Франко та його часи
політиків сильного союзника в центрі та віддали на ласку польських партій
у Галичині. У самому краї уклався союз польських землевласників, міських
інтелектуалів та галицьких бюрократів на спільній платформі «органічної
праці» заради піднесення суспільно-економічного статусу польського
населення. Цей союз був спрямований на зменшення політичної ролі
селянства (як руського, так і польського) і руських політиків. Користаючи
з виборчих привілеїв і вдаючися до маніпуляцій, польські політики зуміли
домогтися, щоб на виборах до галицького сойму у 1879 р. пройшло всього
три руські кандидати (порівняно з 16-ма у 1873 р.) і жодного селянина 17 .
Виборча поразка похитнула політичне домінування русофілів у
руському таборі, а судовий процес у червні – липні 1882 р. проти їхніх
лідерів, звинувачених у державній зраді – намірі від’єднати руські землі
від Австро-Угорщини і приєднати їх до Російської імперії – остаточно
поклав йому край. Хоча суд зняв з підсудних це звинувачення, кандидати
від русофільського руху зазнали нових поразок на соймових виборах 1883
і 1885 р., його прихильників усунули з високих посад у церковній ієрархії,
а сам рух був скомпрометований як політично неблагонадійний 18 . Виразом
кризи, серед іншого, став занепад русофільських видань. Найбільша газета
«Слово» постійно втрачала читачів (з 1200 на початку 1860-х до 300–400
на початку 1880-х років) і врешті в 1887 р. взагалі закрилася 19 .
Криза «нагорі» у русько-українському таборі контрастувала з дина
мічним розвитком інфраструктури «знизу». Найвиразніше ця динаміка
виявилася у розбудові мережі сільських читалень. Перші такі читальні з’я
вилися на початку 1870-х років, а з 1879 по 1887 р. їх було відкрито 600 20 .
«Єсть се об’яв в наших обставинах так характерний і так безмірно важний
для нашої будущини, що вартість єго і переоцінити не можна, – писав Іван
Франко на початку 1883 р. – Показує він, що не тільки цікавість до науки і
знання збудилася в нашім народі, а також і той дух спільності, дружності
й асоціяцій, той дух – працювати згідно соєдиненими силами, котрий єсть
першим признаком і необхідним признаком і необхідним условієм сильного
життя й розвою нашого народу» 21 .
Питанням було, котре з галицьких угруповань перетворить пробудження
селянства на політичний капітал. Ними не могли бути соціялісти. Франко
декілька разів дорікав редакції «Pracy», що вона не цікавиться селянським
питанням і недооцінює його важливости [48: 347]. Франко мав намір ви
давати побіч «Pracy», але за її зразком, ще й двотижневу газету для селян
[48: 298]. Однак грошей на цю ідею не знайшлося.
204